Браття і сестри! Нажаль, Міністерство освіти України, яке відверто служить інтересам Москви, нав'язує брехливі концепції української історії. Непотрібно користуватися підручниками і методичними посібниками, виданими Міністерством.
БРАТСТВО починає друкувати тези до найбільш актуальних періодів історії України. Роздруковуйте ці тези, і користуйтеся ними при викладанні.
Стабілізація Центральної Європи після Першої світової війни і краху центральноєвропейських імперій
1. Потреби війни дали привід для небаченої перед тим регламентації суспільного життя і виробництва. Коли перед війною держави були лише апаратами насильства та оподаткування, то в часі війни вони претендували на організацію самого суспільного життя. З паразиту на тілі суспільства бюрократія перетворилася на скелет його тіла. Віднині ні соціальна організація, ні соціальне забезпечення, ні суспільне виробництво неможливі без дріб’язкової бюрократичної регламентації.
2. Нова бюрократія, що народжувалася з тилових служб «озброєного суспільства» першої світової війни стала відомою під різними назвами. В державних новотворах Европи по невдалих бюрократичних експериментах запанував авторитаризм. В Італії – фашизм. В Німеччині її повоєнну активність стримували держави-переможці і вона набула форми націонал-соціалізму. В Великій Британії та Франції становлення нової бюрократії відбувалося з використанням попередніх ідеологічних штампів. В ЗСА федеральна бюрократія перемогла слабку бюрократію штатів.
3. На просторі колишньої Російської імперії нова бюрократія набула форми більшовизму. В той час, коли европейська бюрократія перебирала функції комун, шляхти і церкви, російська бюрократія перебирала функції ординських баскаків та їхніх китайських наставників. Марксистська дійсність, що її будували в Росії, не може бути зрозумілою через марксистську теорію. Марксистські мантри виконували для більшовиків ту саму функцію, що перед тим мантри тенгріанські, несторіанскі, ісламські – для Чінгізідів. Марсистські гасла мали виправдати переформатування російської бюрократії. Ординська природа більшовизму була очевидною для всіх в Европі, хіба що вони використовували інші синоніми. Більше того, характер молодших орд мали і утвори російської опозиції більшовикам: армії Сибіру та Півдня Росії.
4. В Україну більшовизм був принесений на багнетах Червоної армії. Метою було не ощасливити українських «трудящих», а прорватися в Угорщину й далі на Німеччину. Це полегшувалося тим, що колію в Україні перед тим перешили на «вузьку» - европейську.
5. В Україні більшовизм існував у двох формах: як більшовизм, власне, російський – карикатура на німецький мілітаризм, так і більшовизм «український» - як карикатура на більшовизм російський. Коли в Росії більшовизм спирався на архетипи російського колективного підсвідомого, то в Україні – на фобії міського, переважно єврейського населення. Більшовизм являв спокусу і для частини українців, як найбільш радикальний спосіб розправи з «начальством» та швидкий спосіб зробити кар’єру в новій бюрократії.
6. Проте, диво на Віслі перекреслило надії на швидку ревізію Версальського миру. Україна зайняла почесне місце серед держав, що постраждали через наслідки Версалю. Натомість, інші новотвори німецького мілітаризму: Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, приєднались до переможців.
7. Спроби УНР та ЗУНР добитися визнання в Раді Амбасадорів не були вдалими через мандрівний характер української державності. Обидва державні центри розташовувались відповідно в Варшаві та Відні. Функцією держав-лімітрофів стало утримання «санітарного кордону» від більшовизму. Так стали називати відновлений литовський рубіж.
8. Внаслідок поразки більшовицької орди в війні з поляками та Версальських угод Україна знов стала розділеною.
9. Тимчасова неможливість перенести революцію до омріяної більшовицьким керівництвом Німеччини викликала потребу стабілізації ситуації на підкорених ордою територіях.
10. В Україні таким знаряддям стабілізації стала «нова економічна політика» - коли в виробника забирали лише частину врожаю. Також – українізація міста. Остання мала дві причини: недостатню чисельність єврейського населення в Україні та недовіру більшовиків до російського населення українських міст. Зовнішньополітичною причиною постання УСРР стала потреба Москви в знарядді руйнації Версальської системи. Ця квазі-держава слугувала для укладання підривних анти-версальських альянсів з невизнаними державними утвореннями, на кшталт турецької республіки Ататюрка. (Саме в якості представника «України та Криму» Фрунзе відбув до Анкари й вів там переговори.) Також – мала бути постійним детонатором для української меншості в Польщі.
11. В міру входження СРСР до Версальської системи потреба в такому знарядді зменшувалася. Після досягнення домовленості з Польщею та Францією «українізація» була припинена, а «українізатори» та «українізовані» - репресовані.
12. Досягнення угоди з Францією означало для СРСР надання військових контингентів для майбутньої війни проти Німеччини, закупівлю озброєнь та технологій, задоволення потреб французького ринку в сировині. Для всього цього було потрібне посилення визиску населення, в першу чергу – українського.
13. Населення мало бути деморалізоване та закріпачене. Всупереч марксистській догматиці більшовики розуміли, що єдиним революційним класом є не робітництво, а – селянство. Саме тому вони загравали з містами, та винищували село. Від закупівлі хлібу перейшли до його реквізицій. Знищення останніх виробників товарного продукту через розкуркулення призвело до того, що експорт зерна з СРСР у 1931-1932 рр. становив лише 4,5 – 5,6 млн. т – чверть від того, що перед 1914 р. вивозила Росія. Метою Голодомору було не лише «вирвати хліб у глитая», але й остаточно знищити потенціал опору. Всупереч декларованому марксистами «інтернаціоналізму» та класовій теорії більшовики завжди дуже серйозно ставилися до етнічного чинника. В 1920 рр. їхня національна політика була виразно антиросійською, в т.ч. через «українізацію міста». З середини 1930 рр. вона чим далі – тим більше ставала російсько-шовіністичною.
Перша Частина ТУТ
БРАТСТВО