Вже продали давно отця і сина.
Тепер за духа узялись чужі попи.
Та варто мовить слово "Україна",
Як бідні йорики кричать про черепи.
Азохен вей, панове громадяни!
Шановні жителі славетних сіл і міст.
Та скільки ж можна??? О, Христові рани!
Не форма черепа цінується, а вміст!
Буває череп, як дірявий горщик,
А зачепи - такий здійметься крик,
Що небораку тіпає і корчить.
Так калатає в горщику язик.
Є черепи, і тут не до насмішок,
Що сотворяють деренчливий звук.
В них міститься мізків твердий горішок,
Щоправда, не волоський, а фундук.
А є макітри, що звучать шляхетно.
Вони - народна гордість і краса.
Та, якщо речі називать предметно,
В тих черепах - печена ковбаса.
Укладена щільненькими кружками,
Ще й двійко кендюшків улізло по боках.
Філософи? До бісової мами!
Бо л
юдське щастя міститься в кишках!
При цьому люто потерпають сознаністи*!
Їм їх язик у горлі став, як ком.
Не можуть ні горілки пить, ні їсти.
Лиш сознанізмом тішаться гуртом.
Та зараз час не до гризні, а до єднання.
Є спільний ворог. Бити чи не бить?
Ми зрозуміли вас і маєм сподівання,
Що й ви потроху почнете нас розуміть.
Як вам "без разницы", а нам різниця є,
То, як не глянь, хоч здалеку, хоч зблизька -
Хай кожен сам собі, до св
ого по своє,
Та всіх єднає мова українська.
Цей постулат - останній наш форпост.
Без винятків і додаткових опцій.
Як хто не згоден - прапор в руки, курс - "Норд-Ост"!
Там вас єднають в "Русский мир" чеченські хлопці.
Там вам братерство, мір-май-водка і шашлик!
У руській мірі всіх гребуть до кучі.
Але чомусь
всяк сучий в ній язик,
Окрім отого, що вєлікій і маґучій.
А нам - розорювати спалену стерню.
Щоб розрізнити де зерно, а де полова,
Я повторяю слідом за Камю -
Моя Вітчизна - українська мова!
То ж досить рейваху про форму голови.
Приєднуйтесь до нас, як є потреба.
Девіз простий: "Подалі від Москви!"
І вистачить усім землі і неба.
* Сознаніст - термін утворено шляхом прямого перекладу
слова "свідоміт" з української мови на російську.