Від самого початку «широкомасштабної», в межах «ДУРДОМУ» звичайно, дискусії з національно-мовних проблем, я почав готувати власний матеріал з метою встряти в процес з роз’ясненням свого бачення ситуації, що склалася, зокрема і в державі в цілому і вже майже налаштувався розмістити матеріал, але…
Але тепер не впевнений, чи потрапить взагалі ці мої епістолярні вправи на загал, після того як я прочитав невеличкий епістолярій Т. Шевченка (Шевченко неполіткоректний: москалі, німота і "полукацапи"
http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/9/30370/).
Хто ще в світі може бути авторитетнішим та переконливішим в мовно-національних питаннях, принаймні для мене, ніж Т. Шевченко. А ці Шевченківські листи, лише зайвий раз ствердили мене у моїх висновках, що для українця не існує іншого питання для мовної дискусії, ніж питання подальшого розвитку рідної мови на території держави Україна. На цьому висновку і обмежу свою участь у дискусії.
А ці цитати з Шевченківських листів можуть слугувати яскравою ілюстрацією до моїх висновків.
1840 рік.До М.Г. Шевченка.
я твого письма невторопаю, - чорт зна по якому ты его скомпонувавъ ни понашому ни по московскому - ни се ни те а я ще тебе просыв шобъ ты писавъ по своему шобъ я хочъ съ твоимъ письмомъ побалакавъ на чужій сторони языком людскимъ.
Скажи иванови Федерци не хай винъ до мене напише письмо окреме - та тилько не по московскому а то читать не буду - Кланяйся ему.
До Г.Ф. Квітки
Не знаю, що зъ неи буде: боюсь, шобъ не сказалы москали mauvait suget, бо вона бачте зъ Украинского простого быту. Ну та цуръ имъ москалямъ.
До Я.Г. Кухаренка.
Бувъ я уторікъ на Украіні - бувъ у Межигорского спаса, и на Хортиці, скрізь бувъ і все плакавъ, сплюндровали нашу Украіну, катової віри, німота зъ Москалями; - бодай вони переказилися.
До О.І.Хропаля.
Мени оце прішлось до скруту: сегодни цензура выпустыла изъ своихъ пазуривъ мои безталанніи думы, та такъ проклята одчыстыла, що я ледве пизнавъ свои диточкы, а издатель, кацапська душа (Кожанчиковъ) половины не дае того, що я прошу и що мени прытьмомъ треба.
P.S. Якъ побачите Табашникова, то заплюйте ему всю его собачу морду. Дыво мени, що таку подлую, гнусную тварь земля носыть.