..."Санітар лісу" так ласкаво називають депутата Лозінского його колеги. Лозінскій відомий тим, що він один може захистити до 10 гектарів лісу. У сучасних умовах, коли серед загроз екологічному балансу заповідних лісів України, антропогенний фактор займає перше місце, депутат Лозінский самозречено бореться за природу. Нехай знають шкідники - спокій заповідних лісів надійно охороняють хоча й скромні, однак, пильні люди - депутат, міліціонер та прокурор!..."

 
"Порушник ломився через ліс і нахабно насвистував та тупав у святий період, коли навіть кроки тихого кота Тоші, стоголосим "гуп-гуп" відлунювали в первозданній тиші лункого, після вчорашнього, черепа В.О.Лозінского...
 
"Викликаю вогонь на себе!" - відважно гукнув Лозінскій і першим побіг в атаку на озвірілого порушника лісового спокою. З флангів його надійно прикривали начальник районного відділу міліції та районний прокурор Голованівська. В тилу, на перемогу працював весь апарат МВС та прокуратури..."

 
..."У час, коли дефіцит пенсійного фонду приймає просто загрозливих масштабів, є в Україні люди, які дієво борються з кризовими явищами та ефективно зменшують недостачу коштів на пенсійне забезпечення громадян. Знайомтесь - Віктор Лозінській. Простий депутат, простої Верховної Ради.
Ми розмовляємо з Віктором Олександровичем на межі лісового масиву, який він безкорисно утримує за свій кошт, знявши з держави тягар обслуговування лісу площею більш ніж 10 гектарів.
 
-Вікторе Олександровичу, скажіть, а важко допомагати державі у справі заощадження її коштів?

-Зовсім ні - сміється Віктор Олександрович, - головне, щоб робити усе з любов'ю і турботою. Коли я забирав у держави ліс і всі довколишні землі, я найменше думав про себе.  Я прагнув якомога більше віддатись справі охорони багатств рідної землі і їх примноження. І, вважаю, що добився свого. Зараз, я повністю утримую не тільки угіддя, а й навколишні села. Спитайте, хто не знає Лозінского? Таких вже мало. І буде ще менше - я це обіцяю!
 
-А як Вам прийшла в голову ідея про регуляцію поголів'я пенсіонерів?
 
-О, це було моїм давнім прагненням! Відомо, що пенсійний фонд України має поважні проблеми з наповненням. Однак, поки всі шкукали нових джерел надходження коштів, я вирішив зробити те, на що не зважувався ніхто до того - скоротити видатки Фонду! Як? Дуже просто! Якщо скоротити популяцію пенсіонерів - то автоматично знизяться й видатки!  Адже понад 80% витрат Фонду - це виплата пенсій! Вважаю, що це не допустимо в умовах сьогоднішньої жорсткої економічної кризи. Але скорочення пенсій - це надзвичайно непопулярний крок, на нього важко зважитись нашому народному уряду. Тому я запропонував і дієво реалізую концепцію регулювання поголів'я пенсіонерів - як дійсних, так і потенційних. Переконаний, що санкціонований відстріл принесе тільки користь державному бюджету.
 
...Серед хлібів на околиці Голованівська стоїть Віктор Лозінській - людина, яка допомагає Україні не зважаючи ні на що. Він задумливо поглажджує свою рушницю і пильно вдивляється в даль. Він чекає, чекає, коли на горизонті з'явиться пенсіонер. Нелегка місія, яку Лозінській добровільно поклав на себе не дає йому часу на відпочинок, адже популяція пенсіонерів збільшується щороку...
 
Постріл! Віктор Олександрович опускає свій "голанд-голанд" і стримано усміхається. Добра робота! Для ПФУ зекономлено ще кілька тисяч гривень, в селі ще на одного пенсіонера менше.
 
Поки є в України такі патріоти - нам, крім них, нічого більше не страшно!  

 
"У Виктора Лозинского нет сомнений в предназначенности и предначертанности пути. Он целеустремлен и удивительно постоянен. Когда он ушел из ПР, то вовсе не потому, что разочаровался в идеологии, а просто потому, что нужно было на 100% реализовать давнюю мечту и цель - стать депутатом.Он просто хороший менеджер. Теперь, Лозинский полностью реализовал себя на посту главы подкомитета по вопросам контроля за законностью в сфере борьбы с оргпреступностью и коррупцией органами госвласти и местного самоуправления.
 
Лозинский не штабная крыса и не кабинетный теоретик. Человек жесткий и волевой, он борется действенно. Он - практик до мозга костей и отлично понимает - с преступностью не борятся в кабинетах! Поэтому - в поле, в лес. Суровый камуфляжный дресс-код и мужественность в каждом движении. Лозинский - хозяин, поэтому на его территории - не забалуешь.
 
...Словно в подтверждение - выстрел! Лозинский не спеша идет свежевспаханным полем. Вместе с ним - товарищи по борьбе с преступностью - начальник милиции М.Ковальский констатирует смерть правонарушителя и заботливо поправляет наган у того в руке. Прокурор Е.Горбенко всматривается в лицо убитого меткими девятью выстрелами преступника:
-Э, да это крупная рыба нам попалась! - восклицает прокурор. - Это же Валера! Босс здешней стеклотарной мафии!..."