Выше голову, други!
Чем гуще трава, тем легче ее косить!
Ты прав, готский король Алларих II!
Професор Петро Хом’яков
Необхідне застереження для тих, хто має ніжну душу, яку й сніжинка дряпає: у сабжу трапляються ненормативні вирази і словосполучення. Тому таким екземплярам «во ізбєжаніє» важкої душевної травми читати далі не рекомендую.
Забавно читати на сторінках Дурдому ІМХО деяких «знатоків життя». Тих, хто моралізує про Тягнибока і націоналістів.
Нє, ну який хай почався: бля, нацики голову підняли, ату їх, ату!
І це люте виття цілком знакове. Незважаючи на всі свої IQ деяких персонажів ДД, що аж зашкалюють, в головах таких екземплярів розуму немає анітрохи. Але вони жопою чують: піздєц уже поряд. А очко воно ж не залізне, грає тіки-так! От і завивають: нацики – такі, нацики – сякі!
Нє, я, канєшно, стопудово згоден, Тягнибок – сука продажна і провокатор синьожопих. Тут двох думок бути не може. Але!
Але такими провокаторами переповнена історія революційного руху. Азеф був провокатором охранки, пролетарій Малиновський і абрек Джугашвілі так само перебували на службі цієї поважної структури, Адольф Шикльгрубер більш відомий як Гітлер, фюрер німецької нації, також був платним агентом таємної організації офіцерів по боротьбі з революційним рухом.
Ну і чим врешті-решт закінчилося все це для керівників Охоронного відділення і капітана Карла Майра та його соратників? Жовтневою «революцією» і ніччю Довгих ножів. То не будемо ображатися на історію, що нікого не вчать її уроки.
Фактично в Україні в осяжній перспективі не проглядається бодай якоїсь ідеології, крім націоналізму, котра б дозволила хоч би якимось чином об’єднати втомлених від зогнилої держави українців.
Це така собі преамбула сабжу. А ось, власне, і сама амбула.
Шановні (поки що) панове, ви забули про одну штучку. Людина з біологічної точки зору є твариною, причому хижаком. Хоча й не стирчать у неї ікла в п’ять дюймів завдовжки і гострими кігтями також не кожен може похизуватися (тут я не про нашу прекрасну половину, в них кігтики бувають – будь здоров у Святу Пасху!). Ви, панове гуманітарії і технократи, про це часто забуваєте. І будуєте всілякі чудернацькі економічні, соціальні і політичні теорії. А Природа-матінка сильніша за всіляких безвідповідальних базікалів.
Людина, вона хоч і вінець Природи, але у тваринний світ повертається просто і легко, без якихось ускладнень. Потрапивши в ситуацію, скажімо так, достатньо стресову, пересічний гомосапієнс всадить свої жовті ікла в горлянку будь-кому, навіть близькому родичу: батькові, матері, брату, сестрі, а про віддалених родством гомосапієнсів навіть і мова не йде. Природа, вона, блін, змушує іноді згадувати про себе такими способами, проти яких всі ці «соціальні інститути» виявляються абсолютно безсилими.
Зроблю пару ліричних відступів, щоб не розжовувати головне.
Отже, я вже заявляв, що всі біди нашої неньки України через слабохарактерність і всепрощенство: от загнали б у кар’єри всіх цих комуняк, комсомольців і іншу совкову шелупєнь та порізали б їх з кулеметів, усіх бід за всі ці двадцять років так званої «незалежності» уникли б. Постріляли б десь так півмільйона-мільйон, ну, півтора-два від сили, але б зараз жили в нормальній цивілізованій країні, без всяких «ющерів-миздобулів», «чівокунь» та «конкретних пацанів». Красота!
Та й втрати були б не такі вже й великі. Починали 1992 рік з 52 мільйонами, на початок 1993 було цілих 50 000 000! Хіба ж погано?
А зараз завдяки всім цим кравчукам-кучмам-ющерам маємо на головному сідалі хама-чівокуню і щось трошки більше 40 мільйонів населення. Хіба ж це по фен-шую?
І не потрібно звинувачувати мене у садизмі і кровожерності! Будь-який лікар знає: коли виявлене захворювання – його потрібно лікувати відразу. Навіть, коли боляче…
Кінець першого ліричного відступу.
Відступ другий. Він дещо довший і потребуватиме деякої розумової активності для усвідомлення.
Всі, хто народився і виріс за «совка» бачили фільм «Офіцери». Це той, де колишній українець Лановий разом з Георгієм Юматовим в головних ролях.
Так от, є там характерний епізод. Відбили поранені бійці Червоної армії атаку німецьких танків на станцію і евакопоїзд везе порених героїв у тил на лікування. (Хто не знає, станція Попєльня, саме там, де Манштейн завдав удару по військах Ватутіна, коли вибивав їх з Житомира.) От двоє бійців (українець і казах) розмовляють в тамбурі:
- Сіяти треба, – каже українець, – а мужиків НЕМА!
Для тупих свиней (про Людей, свиней, і шакалів див в моїх попередніх сабжах) поясню.
Та війна вибила майже всіх дорослих чоловіків в Україні. На селі зосталися самі жінки та діти. Дуже часто в документальному кіно крутять моторошний по своїй суті епізод: весна 1945 року, весняна сівба і корова (КОРОВА!!!) тягне борону, а її поганяє лозиною три-п’яторічне дитинча! Немає кому сіяти! Вибила війна мужиків на селі. Начисто! Та й не тільки на селі. В місті також було непереливки.
Для тих, хто далекий від таких реалій, поясню. Дана ситуація в має цілком конкретну наукову назву: ВТРАТА ЕКСПЕРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ. Тобто, наступним поколінням потрібно заново винаходити велосипед. Заново видератися на колись досягнутий рівень розвитку. Тоді, як ті країни, що зберегли свій експертний потенціал, продовжують розвиватися від вже досягнутого рівня.
Голод 46 року був викликаний також і таким чинником.
Але!
Але тут є і позитивний момент.
В результаті молодь отримує відносну більшість в суспільстві. А значить, через 10-15 років таке суспільство робить ривок у своєму розвитку. Соціальні ліфти працюють зі скаженою швидкістю. Образно кажучи: сьогодні ти – кухарка, а завтра – член уряду. Що ми й спостерігали наочно. Успіхи СРСР в другій половині 50-х і в 60-х, 70-х роках – також заслуга того, воєнного покоління.
Та повернемося до наших реалій.
Щас тупа свиня закувікає: до чого тут це, нині війни немає і мужиків не вибило. Навпаки, дорослого, пенсійного і передпенсійного віку, людей у нас більше половини!
Тупим свиням не поЙнятно. Важкенький випадок, да.
(Між нами… Шкода, що війни немає. Присутність близької смерті завжди наповнює наше життя вищим сенсом. Мда, в такому от розрізі...)
Отож-бо й воно. Зараз майже половина, а той більше половини населення України – люди пенсійного і передпенсійного віку. Але за двадцять років наші правителі так «нареформували», що досвід, знання і здібності цих пенсіонерів і передпенсіонерів майже не затребувані суспільством.
Пенсіонери і всі хто до цього віку наближається – а це майже половина населення України – «зайві» люди! Заводи – порізані на метал, судна, літаки і т.д. – розпродані за безцінь за кордон. В Україні – порівняно з 1990 роком – виробляється в рази менше промислової продукції – причому примітивної, невисокотехнологічної (метал, хімія, електроенергія) – та й сільгосппродукції також з кожним роком ми все менше виробляємо. Ну, про загальну ситуацію і так всі теревенять. Всі хто має сили, а це переважно молодь – займаються чимось на зразок «купі-прАдАй», надає послуги – в немалій частці і сексуальні – займається менеджментом (от слівце, га!), тобто тим, чого старші покоління українців не вміють або вже не можуть робити. Це означає, значна частина населення – майже половина – нікому не потрібна. От звідси і «зайві люди».
Кінець другого ліричного відступу.
Тепер повернемося до початку цього сабжа.
Повторюсь: людина є біологічним видом вищих приматів і класифікується як хижак.
Серед популяцій деяких видів живих організмів є такий феномен. Коли популяція якихось тварин на якійсь території потрапляє в стресову ситуацію, вона виходить з неї наступним чином.
Молоді особини такої популяції перше, не дорослішають, зберігають ювенальні, тобто підліткові і дитячі, риси і при цьому дозрівають в статевому відношенні – набувають можливостей до розмноження, не втрачаючи, образно кажучи, підліткового вигляду і свідомості (застигають в психологічному розвитку) до самої старості.
В біології це явище називається неотенією. Неотенія зустрічається не тільки в ситуаціях незносного стресу. Під час стресу виникає інший феномен: ці «вічні підлітки» стають канібалами. І знищують дорослу популяцію. Простіше кажучи – зжирають її.
Тобто, молодь ставиться до старшого покоління, як до представників ворожого виду. І завдяки тому також, що ззовні молодь суттєво відрізняється від «стариків».
Ну, зрозуміли, що це значить? І до чого тут Тягнибок?
Для тупих і недорозвинутих, але з захмарним IQ, підкажу.
Глянемо на сусідню «рашку». Так само, як і «рашка», Україна смертельно хвора, це і об’єднує нас з росіянами. Ми живемо в прогнилих державах, де проста людина є розхідним матеріалом, чиї 15 хвилин слави – це можливість прийняти участь в дебільному шоу Оксани Марченко або здохнути в копанці, від передозу, потрапити під колеса крутої тачки обколотого мажора, чи бути забитому насмерть мєнтами, які не відрізняються від бандитів, пардон, які і є справжніми бандитами. У нас такі ж терористи, як і «рашці» і така сама влада, нехай і в іншій упаковці. І я співчуваю росіянам, дивлячись на страшні картини з Домодєдово. І процеси у нас ідуть спільні.
Що спільного між приморськими партизанами, манєжкою в «рашці» і нашими палестинами? Спільним є участь виключно молодих людей в усіх цих діях. І загалом, співчутливе ставлення суспільства до їхнього, так би мовити, «протесту».
Але є і відмінність.
Коли в «рашці» це стихійні дії, досить малоорганізовані – особливо манєжка – то в Україні діє ОРГАНІЗОВАНА СИЛА, причому організована не на бюрократичній основі, а на ділократичній. Кому цікаво, що це таке, дивіться відповідну літературу. А для загалу поясню, що на ділократичній основі в наші часи – початок двадцять першого століття – створюються виключно ЗЛОЧИННІ УГРУПУВАННЯ і ПАРТИЗАНСЬКІ АРМІЇ. Всі інші організаційні форми суспільства в більшій чи меншій мірі є БЮРОКРАТИЧНИМИ.
Українська молодь організована на ділократичній основі. Що підтверджують марші «Свободи» на честь річниці Бандери і попередні події, на зразок спиляння голови сталінському істукану. Основу націоналістичних маршів і тому подібних вчинків становить молодь. Іноді ДУЖЕ МОЛОДІ люди. Майже діти 14-15 років. І вони самі добровільно взяли у цьому участь. Їх ніхто не примушував.
Цей факт нікого не лякає і не насторожує. А даремно.
Скажу відверто, мене ця ситуація лякає. Лякає до усрачки, до дрижаків у колінах, лякає так, що зуби вибивають «Танец с саблями» одночасно з «Лебединым озером». І в тому, що я боюся, мені не соромно зізнатися.
Мені можуть заперечити, що таких «радикалів» відносно мало і вибухового росту радикалізму можна не боятися.
Ню-ню, ню-ню.
Тут є два моменти.
Перший. Радикалізм оцінюють не у абсолютній, а у ВІДНОСНІЙ величині чисельності молоді.
Друге. Про неотенію в купі з канібалізмом мало хто чув.
Поясню на пальцях. Підлітки-канібали не владу будуть захоплювати, посадивши в Києві Тягнибока. Вони просто-на-просто все це старше покоління, що програло, фізично знищить. І попутно знищить і всю нашу цивілізацію, блага якої їм не належать.
Розумієте?
Всі ці «орлята тягнибока» позбавлені більшості благ життя, і їм начхати на наявність цих благ взагалі. Явище ювенального канібалізму, коли його перенести на людську спільноту (коректніше буде сказати людську популяцію), полягає не в тому, щоб якісь блага відібрати і присвоїти. А в тому, щоб всі ці блага ЗНИЩИТИ ВЗАГАЛІ РАЗОМ З ТИМИ, ХТО НИМИ КОРИСТУЄТЬСЯ.
Хто сумнівається, попробуйте розговорити яку-небудь тусовку молодих людей, скажімо біля вашого під’їзду, або вечірнім часом у сусідньому дитсадку. Звичайно не з кожним можна побалакати. Але в кожній групі молодих людей завжди є лідер. От з ним і спробуйте погомоніти «по душам».
Так от вони – молоді українці – нас ненавидять. І бажають нам зовсім не довголіття, а зовсім навпаки. І вони в своєму праві, коли бажають нашого знищення. За таке майбутнє, яке ми їм приготували. Вони, наша молодь, зовсім не дурноголові. І чудово розуміють: їхнє майбутнє – здохнути в копанці або від передозу. На заході України з цим трохи краще, але не так щоб дуже. А от у нас, на сході, повний гаплик.
У молодих, особливо на сході України, майбутнього немає!
Коли ви зрозумієте цю просту істину – а молодь її чудово розуміє – отримаєте шанс на порятунок. Молодь розуміє кому завдячує відсутністю взагалі всякого майбутнього. Нинішній владі. Але нинішня влада – вона не прилетіла до нас з Марса. Її нам нав’язала ота рабсько-холуйська біомаса, що в основному зосереджена на сході і півдні України. Молодь ненавидить цю державу і тих, хто її породив, тих, хто подарував владу в цій державі синьожопим.
Но власть - это лишь вершина айсберга или, если угодно, голова гидры. Сколите вершину - на ее место всплывет лед снизу. А туловище гидры, усилиями героя "освобожденное" от головы, не станет благодарить за освобождение, а тут же вырастит новую голову, еще гаже предыдущей.
Хто не зрозумів – прочитайте «Исход» Юрія Нестеренко. Якщо не дійде з першого разу, прочитайте другий, третій, десятий, сотий. Поки не дійде до голови, серця, печінки і іншого гнилого лівера. Молодь розуміє: або їм стати такою ж гідрою, або знищити цю гідру остаточно і повністю, а не тільки її голову. Тому пощади – особливо на сході України – не буде нікому.
Ламати – не зводити. Тому на вирішення ТАКИХ задач українська молодь, яку викинули стараннями ющера, чівокуні, ахмєтових-фірташів з цивілізованого життя – чи може хто заперечить і соціальний ліфт працює нормально? – цілком здатна. А тим більше в умовах кризи і української дійсності.
В єбіпеті і Тунісі людей на вулиці вивели не ідеали демократії, а звичайний голод. А в Україні з продуктами не так щоб дуже… Тому протести будуть і досить скоро.
А коли молодь почне трощити соціум, що зістарився і розвалюється, криза доб’є Україну в момент. Миттєво. І буде знищена, саме знищена, переважна більшість представників старшого покоління. Вони – це «люди, які просрали все», і вони для підлітків такі ж вороги, як могильовські мєнти, феесбеушники кєна-хорошковського, чиновники-хабарники, та інша гнила шелупєнь.
А в результаті молодь набуде ВІДНОСНОЇ БІЛЬШОСТІ в населенні України, яке суттєво скоротиться.
А тоді реальним стане поведінка українського суспільства відповідно правил поведінки громади, де молодь є більшістю.
Це загальна тенденція, обумовлена ПРИРОДНІМИ БІОЛОГІЧНИМИ причинами в доведеній до краху Україні. І її можна доповнити ось чим.
Перше. Цих «молодих канібалів» підпирає молоде, але трохи старше покоління 20-25 річних. Вони менш відморожені, ніж 14, 15- річні, але також перспектив не мають.
А разом з юними відморозками це створює вельми небезпечний «коктейль».
Друге. Протест молоді буде повсюдним. Але почнеться з Києва. Можливо, з центральних областей України: Дніпропетровщина, Запоріжжя. Можливо, Харків. На заході України тільки підхоплять.
А детонатором стане голод. Не тому, що в Україні раптом неврожай трапиться. А тому, що ціни на зерно вже зараз ростуть, а до весни зростуть багаторазово. А синьожопі на хлібі, що мав би йти населенню України, наварюватимуть «бабки». Про масомолочні продукти я вже й мовчу. Вже зараз м’ясо дешевшає на фоні загального подорожчання продуктів. Це значить, що худоба йде під ніж. А отже, з весни різкий ріст цін на молоко і м’ясо невідворотній. На молоко вже зараз ціни ростуть.
Висновків можна зробити багато. Не буду розтікатися «мис’ю по дрєву». (Ха! А хто знає правильність написання і значенню цього вислову?) Найважливіші.
Перше. Майбутній, висловлюся м’яко, протест буде молодіжним. Принаймі, почне його молодь. Вона буде основною УДАРНОЮ СИЛОЮ.
Друге. Молодіжний рух буде мати біологічно обумовлені варварські – канібальські – риси. «Кто не спрятался, я не виноват!» Бидло на сході і півдні, яке привело до влади синьожопих, буде або видавлене в «рашку», або знищене.
Третє. Чим більша безнадьога буде у молоді, тим швидше почнеться опір і акції масового знищення заради самого знищення. А безнадьога буде. Бо до тих, хто не зміг влаштувати більш-менш гідне життя, з червня додадуться сотні тисяч випускників шкіл. Їх шакал Табакі позбавив навіть можливості чомусь навчитися. Залишив тільки одну можливість – здохнути на заводах Ахмєтова, в копанках і т.д.
Четверте. Опір молоді буде некерованим і безструктурним. На перших своїх етапах. Це будуть зграї молодих людей, заточених на знищення і руйнування.
Коли хочете, аналог в дикій природі – вовчі зграї. Вожаки для таких зграй уже є! Придивіться до кожної групи молодих людей і ви їх помітите.
2011 рік буде голодним - стопудово. Хто має сумнів – дивіться статистику росту цін на продовольство. І коли реальна зарплата у людей падає. А вожак знатиме, як нагодувати свою зграю. А отже, 2012 буде кривавим. Виживуть лише ті, хто готовий насмерть битися з шакалячою владою синьожопих.
П’яте. Структуризація опору молоді почнеться з деякої спільноти, що має жорстку дисципліну і прагне до своєї експансії в суспільстві. Ця спільнота почне стрімко рости, вбираючи в себе безструктурний опір і давлячи конкурентів. Ця спільнота повинна бути для опору «своєю». Організація, яка підкорить собі молодь, повинна ставити такі самі задачі, які ставить стихійна маса молоді. Тільки задачі повинні бути масштабні, чітко сформульовані, бути ефективними. Вони повинні повністю відповідати «варварській» – «канібальській» етиці і естетиці стихії. Організація – і це найважливіше – повинна випереджати стихію в виконанні найзаповітніших задумів цієї стихії. Тільки тоді стихія «ляже» під організацію.
Гола сила проти такого опору буде неспроможною. В іншому разі, вона б не допустила початку таких подій.
Вождь може бути з середовища цих самих «канібілів».
Може бути з покоління старших братів – 20-25 річних.
А може бути і з покоління 35-річних.
Що ми зараз і спостерігаємо у вигляді товариша Тягнибока.
А в будь-якому разі вождь повинен буде поводити себе так, як і 14-16-річні. Бути «безбашенним» і «відмороженим». Образно кажучи, він повинен бути, незважаючи на вік, «самим 15-літнішим» з усіх «відморозків». А Тягнибок у нас що, не «найвідмороженіший» з усіх? Ась? То-то!
І чим більш він старший і освічений, тим більш свідомо він буде управляти стихією. Але визначати його, так би мовити, конкурентоздатність буде саме його варварська відмороженість.
Ось тоді й з'явиться Українська Національно-Визвольна Повстанська Армія
І в повній відповідності до біологічних законів цього процесу, прихід молодих варварів вирішить більшість задач і проблем, які засмоктують нашу країну. Вся гнила, хвора «спадщина» не буде мати ніякої цінності у нових варварів.
Тільки так ми можемо позбутися залишків «совка», «рашки» і хама-чівокуні з його кодлою. І створити з нуля українську націю.
Чи приємно мені, вже 50-річному, все це констатувати?
Питання ідіотське. Звичайно, не дуже. Хоч і маю радіти від процесу знищення всього, що мені ненависне. Це все одно, що викликати вогонь на себе. Навряд чи залишишся цілим. Але заслужив. В 1991 році завдяки і моїй нездарності українці не змогли повернути ситуацію на свою користь.
Нове українське суспільство буде вже побудоване на інших, зовсім не наших гуманних і демократичних принципах.
C’est la vie!
І тільки тоді Україна, українська нація зробить гігантський ривок. Як це сталося після 53 року. Я хочу, щоб такий ривок Україна зробила. Щоб серед нових варварів знайшлося досить тих – критична маса щоб набралася, хто здатний зрозуміти, що «НАЙКРАЩИМИ КІГТЯМИ І ІКЛАМИ Є РОЗУМ ЛЮДИНИ».
Ну, а нинішніх тупих і безмозких – в топку історії!
Всіх до одного.
Я не закликаю. Це прогноз і констатація фактів.
Коли йде хвиля, вона зносить все на своєму шляху і з нею неможливо домовитися.