для старых юзеров
помнить
uk [ru]

Крихітка Цахесенюк


Крихітка Цахесенюк
Я его прочу по дипломатической части.
Фемистоклюс, - продолжал он, снова обратясь
к нему,  - хочешь быть посланником?
 
- Хочу, - отвечал Фемистоклюс, жуя хлеб
и болтая головой направо и налево.
 
                                            Гоголь

Діючі особи:
 
Фірман – Був простим селянином, поки лопата на городі не дзенькнула об газову трубу. Відтоді прибутки у кмітливого газди від городу стрімко пішли вгору. Має міцні нерви. На питання, як справи? – завжди з голівудською посмішкою чемно відповідає: "Very файно!" В цинізмі не переходить межу необхідного для бізнесу. Не "малюється" лишній раз на людях чи в ЗМІ, що свідчить про впевненість в собі, відсутність хворобливих амбіцій політика та абсолютну байдужість до громадської думки. Його кінцева мета – бабло, а політики – той же товар, який має певну ціну. Чимось нагадує відомого чукчу, тільки у масштабах України.  
 
Цахесенюк – Самий сумлінний скаут у загоні Керенського. Швидко утямив правила гри і вибився у вожаті. Білий, пухлявий, лагідний. Має певні особисті комплекси, які в душі сподівається нівелювати владними атрибутами.
 
Керенський – Розчавлена надія нації. Атиповий випадок політичного суїциду в найгіршій його, мазохістській, формі.
 

Напівтемний кабінет Фірмана. В куточку, біля бара, портрет Шевченка, декорований вишитим рушничком. Перед портретом – менора, виконана в гуцульському різблярському стилі. Все це разом утворює гармонійний ансамбль.  
 
На робочому столі, між фотографіями Ющенка і Януковича, фігурка шоколадного зайчика з відгризеною головою. З пустотілого зайця стирчать помаранчевий і біло-синій прапорці. По стану прапорців видно, що об них, при необхідності, витирали руки, замурзані шоколадом, живицею від смерек, вугіллям, нафтою, кров`ю  і ще Бог його знає чим.
 
В дальньому куті стоїть щось велике і не виразне. Воно накрите темною вуаллю і тихо гуде. Керенський і Фірман  тихо балакають. Фірмана в напівтемряві майже не видно.

 
Фірман – Бабла то я дам, не вопрос, но боюсь, что в данном случае оно пойдёт на ветер!
 
Керенський – По-перше, (починає характерно жестикулювати) я глибоко переконаний, що наш крихітка – абсолютно самодостатній політик. Я цю людину знаю уже багато років. Багато з того, що відбувалося в його кар`єрі, відбувалося завдяки моїм рішенням. (Керенський заклав пальці за френч, голос прийняв урочисті нотки) Я особисто навчив його всьому, чого сам досяг за ці роки і впевнений, що озброєний цим позитивним досвідом він стане перспективним, великим політиком, який потрібний Україні, нації. Нації евре... европейського типу, розкутої, без надмірної моралістики, з юмористичним відношенням до життя і політики.
 
Фірман – (скептично) Ну, не знаю. Не уверен, что он без взрослых сможет сам передвигаться выше. И на сколько он вообще способен самостоятельно стоять на ногах без твоей помощи?
 
Керенський – (з деяким викликом в голосі) А хіба хтось може сказати, що я обмежував самостійність цієї людини? Що підсовував милиці та й ще казав йому потім – обіпрись? Це не правда. Я ніколи не казав йому "обіпрись". Це абсолютно самодостатня фігура і я глибоко переконаний, що при наявності милиць він здатен зробити це сам. І на майбутнє я не маю наміру забирати у нього ці милиці. Це мусить бути його свідомий вибір, вибір самодостатнього політика, - або користуватися цими милицями, або взяти собі інші.  
 
Фірман – А что он сам на эту тему говорит?
 
Керенський – Він каже те, що ми йому вкажемо.
 
Фірман – А все же интересно, что он сам об этом думает. Давай спросим у него?
 
Керенський – (здивовано) Навіщо? Він такий чемний і слухняний хлопчик. Але якщо тобі так кортить... (знизує плечами) Ну, добре, позови його. А де він?
 
Фірман – (тисне на якусь кнопку) Так здесь, в приёмной, я ему там мультики поставил.
 
Чути барабанний дріб. Двері відчиняються, і в кабінет строєвим кроком заходить Цахесенюк. На ньому скаутська форма: панама, зелені шортики на лямочках, темна жилетка, під якою видно білу сорочку-вишиванку з короткими рукавцями і скаутський галстук. На носі –  окуляри в гарній дорогій оправі, на зап`ясті – дорогий елегантний годинник.  На грудях висить барабан. Увійшовши до кабінету, вибиває фінальний дріб на барабані і стає струнко.
 
Цахесенюк – Слава Україні!
 
Керенський – Героям слава!
 
Фірман з відвертим подивом подивився спочатку на одного, потім на другого.
 
Цахесенюк – (звертається до Керенського) Дозвольте доповісти, пане вождь, совість і гуру нації!
 
Керенський – (з теплотою в голосі) Давай, крихітко, докладай.
 
Цахесенюк – На сьогодні нашим скаутським загоном звершено такі добрі справи: переведено через перехід бабусь – три, заблоковано законопроектів конкурентних скаутських загонів – п`ять, зібрано металолому на сім фрегатів і три шаланди побудовано силами загону. Шаланди, повні кефалі, реалізували. Гроші прокрутили.
 
Керенський – Молодець! (до Фірмана) Я ж казав - золота дитина!
 
Фірман – (скептично) А то!
 
Керенський – Ну, сідай з нами, розповідай: як життя? Може є проблєми?
 
Цахесенюк – Та які ж можуть бути проблєми, коли я біля вас, ласкавий пане? (лагідно кладе голову на плече Керенському, ніжно заглядаючи йому в очі)
 
Керенський – То, кажеш, все гарно? (цьомає його в лоба)
 
Цахесенюк – (закоханими очима) Чудово! Дай вам Боже здоров`я, щастя і другого строку!
 
Керенський – (зворушливо) Ну, золота дитина! Прополіс на моє серце, а не дитина. Добре, добре. Слухай, ми тут з вуйком порадились і вирішили у тебе поцікавитись за одну справу; але скажи мені спочатку відверто (у голосі з`являються батьківські інтонації), – ти владу любиш?

Цахесенюк червоніє, опускає очі. Соромливо посміхається. Ніяково крутить гудзика на жилетці

 
Керенський – Ну, чого мовчиш? Кажи!
 
Цахесенюк – (тихо) Люблю-ю...
 
Керенський – (з нервом) А Україну, нашу неньку багатостраждальну, любиш?
 
Цахесенюк – (підхоплюється, закладає два пальці за жилетку; відповідає жваво, як солдат) Постійно! До нестями!
 
Керенський – А за що ти її любиш?
 
Цахесенюк – (з щирим подивом) Ой, вей! А хіба ж його знаєш, за що? Це ж любов... Сліпа, дурна!
 
Керенський – (плескає крихітку в плече) Слухай, а у президенти підеш?
    
У Цахесенюка запотіли скельця
 
Фірман – (штурхає з другого боку) А я тебе скутер куплю!
 
Цахесенюк – (до Керенського) Шо, правда?  
 
Керенський – (урочисто) Свята правда! І барабан! Новий!
 
Керенський – То як?
 
Цахесенюк – (плескає в долоні і підстрибує) Я згоден, я згоден!
 
Керенський – Ось і славно! Ти тут погуляй по кабінету, а ми з дядьком трошки порадимось.
 
Цахесенюк встає, віддає честь і з виглядом провінційного піонера в музеї тиняється по кабінету. Поступово він підходить до фігури під вуаллю, яка своїми розмірами нависає над ним. Слухає гудіння. Необережно наступає на край вуалі. Вона спадає і перед ним відкривається скульптурна група. На постаменті –  табличка з чистого золота. На табличці стразами – "Лаокон". На постаменті бачимо гераклоподібного Фірмана, оповитого газовою трубою. Внизу – дві скульптури хлопчиків, які з`єднані цією трубою, як пуповинням. У хлопчиків міфологічні імена, -  Газпром і Нафтогаз. З постановки фігур не зрозуміло – чи то хлопчики стараються відібрати ту трубу у Фірмана, чи допомагають йому її утримувати.   
 
Фірман – (озирається на шелестіння падаючої вуалі) От горе луковое! Не трогай там ничего, это – действующая модель!
 
Керенський з Фірманом встають, підходять до споруди.
 
Цахесенюк – (у захваті) Яка краса, який запах! (закривши очі втягує носом повітря; з легкою ейфорією) Га-аз! А хто скульптор?
 
Фірман – (задоволений ефектом, скромно) Я.
 
Деякий час всі мовчки милуються шедевром. Несподівано гудіння затихло. Фірман з Керенським очманіло дивляться один на одного.
 
Фірман – (повертаючись до Керенського) Она что, все таки отключила?! Отключила нашу трубу?!!!
 
Керенський – (з щирим подивом) От гадюка!

Триває пауза. Всі переварюють подію.

 
Фірман – (спокійно, рішуче) Значит, так: бабла дам, сколько понадобится. (повертається до Цахесенюка; зціпивши зуби) Но чтобы ты мне эту гадину загрыз, ты меня понял?!!
 
Цахесенюк – (боязливо) Так, так, зрозумів!  
 
Фірман – Свободен!            
                    
Цахесенюк коситься на Керенського, очима питаючи, чи він дійсно "свободен". Керенський мовчки розводить руками...
Крихітка задкує до дверей. Покинувши кабінета  переводить подих, витирає піт з лоба і дістає з кишеньки чупа-чупс. У приймальні зупиняється перед великим екраном. Мультики вже закінчилися і йде трансляція політичних новин. Картинки з політиками чергуються, і на екрані з`являється рішучий образ "гадюки". Від неї палахкотить енергією. Вона дивиться крихітці прямо в очі, ніби чекаючи його до двобою.

 
Цахесенюк – (втягує голову в плечі; тихо, до себе) Ну, з`їм, не з`їм... а понадкусюю! (озирається на двері) Аби дядьки бабло дали!
 
І, весело вибиваючи лапками дріб на барабані, виходить з приймальні у велику політику.
© sampo [09.06.2009] | Просмотров: 6560

2 3 4 5
 Рейтинг: 46.1/19

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Увійти через Facebook



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook