Не скрою – искренне рад возвращению уважаемого Профессора. И не удержусь от «алаверды» на его
«Передріздвяне поздоровлення російськомовним українцям...» http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/8172.phtml
Заранее извиняюсь, конечно, за уровень своего стихоплетства. А для «митьков» сразу поясню, что в своей как бы пародии автор обыгрывает два момента:
1) «Лубок» был написан Профессором в 2003 году, а в 2004 Олег Тягнибок в своем знаменитом выступлении на горе Яворина произнес фразу:
«Ющенко - людина, яка зможе зробити Україну національною українською державою».
2) Если в «исходнике» речь идет о мире, то ныне националисты прямо и недвусмысленно ведут речь о «ворожнече».
Патріот
"Життя – то є суцільна ворожнеча!"
Із спогадів якогось ветерана.
Читав вірш цей Тягнибок,
Потилицю свою він чухав,
Професор рацію надав,
Свободовцю, зігрів він душу!
Що далі було? Зачекай!
Ти ж не ковбой якійсь! – козак поважний!
Сідай вже, перед мене не гарцюй,
І слухай real-history уважно!
Шаблюку дідовську дістав
(той схрон був у старому млині)
І душу Ющенку віддав,
Бо той казав, що москалі у всьому винні!
- Він може! -- твердив Тягнибок,
- Щоб ворони мою склювали очі!
…Пройшло п’ять років. От ганьба! –
Все вийшло Так! Але «не очень».
От клята мова в москалів!
Ну звідкіля оце «не очень»?!
Помститися за прикрість цю,
тай ще за Ющенка я хочу!
Нехай вже прийде ВФЯ --
«Згорів сарай, гори і хата!»
Навіщо нам жидівка ця?
Ми віруємо в Тягнибока!
***
Наивен был и неглубок,
Как голубок и дно арыка.
Как примитивен был лубок,
в башке у «ультрас»-патриота!
