Значить, Суркіс мав би бути персоною нон-грата у Дніпропетровську. Оце державницький підхід! Шкода, що хороше починання депутата від ПР Немикіна, про оголошення Суркіса персоною нон-грата, не знайшло підтримки у Дніпропетровської міськради. Слабаки! Мер Дніпропетровська масштабно мислити не вміє. Каже – це не повноваження міськради, персоною нон-грата оголошувати. Тю! Нічого подібного.
 
Органи місцевого самоврядування в Україні вдже давним–давно можуть, вміють і роблять речі, не тільки державного, а геополітичного значення. Чого варті тільки постійні поради Львівської чи Тернопільської обласних і міських рад Президенту і Прем’єру щодо політичного розвитку країни? А зони вільні від НАТО? А прийняті рішення щодо офіційної мови місцевими радами півдня і сходу України? А відозви Донецької міськради до тернополян і львів’ян з мудрими повчаннями кого і коли вважати героями? Нє, воля ваша – а місцеві ради напружено працюють. За пильними загальнодержавними справами, правда, часу ніфіга нема вирішити дрібні місцеві питання – дороги-каналізації-водопостачання та чистоту. Але нащо воно потрібно? У кожної місцевої ради є тепер надзавдання – своя власна державність. Це не перебільшення.
 
28 травня 2009 року місто Дніпропетровськ, практично, проголосило свою незалежність. Міська рада звернулась до Кабміну з заявою, у якій проголосила про свій намір не здійснювати відрахувань у державний бюджет. Наступним логічним кроком Дніпропетровців має бути вручення вірчих грамот посла Дніпропетровська у Києві президенту України.
 
Нє, ну все логічно дніпропетровські депутати роблять. Їх «прокатали» з Євро–2012? Звичайно. При чому, вони вважають, що винні у цьому винятково Кабмін і Суркіс. А УЄФА тут ні при чому. Тому – Дніпропетровськ оголошує про свій вихід зі складу України, війну Суркісу і може спокійно подавати документи в УЄФА на проведення Євро – 2012 в Україні, Польщі і Дніпропетровську. Так шансів більше буде.  
 
Чесно кажучи, те, що Дніпропетровськ позбавили права проводити Євро 2012 і залишили таке право, наприклад, Львову, де крім пустиря з веб-камерою нічогісінького нема, є абсолютно зрозумілим мотивом для образи дніпропетровців.  Однак, слід також розуміти, що Львів залишили у списку виходячи, в основному, з міркувань географічних. Інших-то нема зовсім. Проте, теперішні заяви Дніпропетровських депутатів нічого доброго не принесуть. УЄФА не та організація, яка дозволяє втручатись у свої справи політиці. УЄФА – не СБУ, не Генеральна прокуратура. Її дражнити не треба. Вона пустих заяв не любить і не терпить. У принципі – це всі розуміють. Тому Дніпропетровські депутати спускають пару тим, що оголошують Суркіса персоною нон-грата або вирішують не платити податки. За такі речі в Україні не карають. Ну, власне, я спершу було подумав про загрозу федералізму, а потім запоскоївся. Загрози федералізму ніякої нема. Все нормально – це просто розвал.  
 
Не можу пригадати, коли за президенства Л.Д.Кучми могла виникнути ідея про неплатежі до держбюджету? І в кого? Де той самогубця, що наважився б таке ПОДУМАТИ? Але Леонід Данилич на залуженій пенсії і тепер такими, донедавна немислимими, речами, спокійно шантажують Київ. Ви не пам'ятаєте, хто міг шантажувати Кучму?  Гм…  
 
Тим часом, по світі лютує криза. До нас вона поки що не дійшла. В Україні жодних загроз нема. Ось, наприклад, страждає від кризи Литва. Страждає так страшно, що тамтешній уряд вирішив продати половину своїх службових авто.  Це їм принесе близько 12 мільйонів доларів. Так криза в Литві виглядає. От же ж, жеброта прибалтійська! Інша справа у нас.
 
У нас не тільки не збираються продавати ультра-дорогі автомобілі, які возять наших чиновників, а й закупляють нові!
Ну як тут не повіриш у бадьорі слова прем'єрки про минаючу кризу, коли  ВАТ "ДАК «Автомобільні дороги України» - бідна-пребідна контора, якій страшенно не вистачає ні грошей ні уміння на ремонт доріг в Україні, купляє 2009-му році два автомобіля Toyota Avensis вартістю 415 520,00 грн. Це у Києві. А регіональний підрозділ у Донецьку, наприклад, придбав Toyota Camry 3,5 Premium і автомобіль Mitsubishi Outlander 2.4 загальною вартістю, щонайменше пів мільйона гривень  Мільйон гривень витратив Автодор на автомобілі для начальства. Я ламаю голову – навіщо Автодору «Кемрі» і «Авенсіси»?! По наших дорогах начальство можна возити тільки на джипі і «Аутлендер» – ще куди не йшло.  А взагалі – то, «Хамери»! «Хамери» треба брати!
 
Уже придбані шаленої дорожнечі авта, котрих у держструктур – маленьких і великих по Україні – тисячі, треба обслуговувати. Скільки це коштує? Та фігню. ДО "Автобаза Державного управління справами" заплатить за обслуговування свого автопарку, який складається з автомобілів марки BMW, Toyota Camry, Range Rover і Mercedes сімсот тисяч гривень. Це тільки ДУСя заплатить! А скільки за обслуговування своїх авт заплатить Кабмін? А Верховна Рада? А всі оті державні підприємства, комітети, управління, адміністрації? У кожного ж в гаражах не одна машина! І не «Таврія».
 
Яка там діра в пенсійному фонді? Скільки мільярдів? Цікаво порівняти з цифрами на транспортне забезпечення держструктур.
 
Державі бракує. Шалено бракує коштів на медицину і соціальне забезпеченя. Державі бракує на оборону, освіту і науку але на нові дорогі автомобілі щороку держава знаходить кошти. Кошти величезні.
 
Мер міста Уоррен, поблизу Детройта (США), зобов'язав всіх підлеглих чиновників, під страхом звільнення, купляти тільки американські автомобілі. Влада провінції Гон'ань у Китаї зобов'язала чиновників викурювати за рік сигарет на більш ніж пів мільйона доларів, щоб підтримати місцевих тютюнових виробників у зв'язку з кризою. Смішно? Та ні. Смішно,  коли при гігантських витратах держави на автомобілі для перевезення чиновників по курвах і шашликах, ті ж самі вищі чиновники мають пільги з безкоштовного проїзду… в громадському транспорті! Ці пільги закладені у держбюджет. Це ми зі своїх податків оплачуємо їм трамваї, тролейбуси, метро, якими депутати та інші державні достойники У ПРИНЦИПІ не користуються.
 
Смішно – коли у країні є кілька автомобільних заводів, які з усіх сил захищає держава, а закуповує для власних потреб тільки імпортні авта. Смішно вам з чиновника на «Таврії»? А мені страшно, що він на «Мерседесі», бо в його «мерс» не бензин ллють, ні. Туди інсулін іде, якого бракує діабетикам. Кожен чиновницький «Мерседес» чи «Тойота» щороку убиває тисячі ракових хворих.  Люди, обтяжені державною владою в Україні, одягаються в смерть і їздять на приречених дітях.  
 
Ось він, наш рідний патріотизм у всі його непереборній красі! Ось перед нами депутатський корпус. Хто з них їздить на «Ланосі» запорізького виробництва? Хто має український костюм? Де криза, людоньки? НІХТО ж не підтримує вітчизняного виробника.
 
Що уже говорити про ті дурнуваті машини? Ми багата країна! Можемо собі дозволити речі, які будь–якого буржуя вкинули б у піт! Широта нашої душі просто не має меж. Цього тижня заступник секретаря РНБО А.Пишний заявив про намір залишити свій пост і приєднатися до «Фронту змін» А.Яценюка. Все б нічого але:
 
«…Джерело в РНБО підтвердило, що Андрій Пишний вже кілька місяців не з'являється на роботі і не виявляє жодної цікавості до діяльності апарату. Тому в РНБО не здивуються тому, що він вирішить звільнитися. Офіційно Пишний зараз перебуває у відпустці.» Главред

Я думаю, що це перебільшення, що Пишний вже кілька місяців на роботу не ходив. По зарплату мусив приходити! Ні? А й то правда – йому ж на карточку зарплату кидають! Ну, то тепер тим більше нема чого йти. Зарплату з банкомату забере, не забуде, а заяву електронкою пошле. Чого туди ходити в РНБО? Воно йому треба? Заради чого? Проїздного на тролейбус?!
 
Хороші у Пишного були начальники. Мені б таких – на роботу не ходиш і зарплату береш… Віктор Андрійович і Раїса Василівна – золоті люди! Може їх Пишний тепер до Яценюка прилаштує? По блату? Треба ж якось їм майбутнє влаштовувати?
 
А ви кажете – криза. Та ніде не видко тієї кризи. Долар – стоїть на місці. Все решта – дорожчає. Держава продовжує купляти страшенно дорогі автомобілі для чиновників, нормально платить їм зарплату за роботу, яку вони демонстративно відмовляються робити. Жодних даних про стан економки офіційно нема. А неофіційно – хабарі і далі беруть, в основному, у ВКВ, тому різких коливань їх величини нема. Стабільність!
 
Є, правда, деякий форс-мажор. Часто буває так, що – з незалежних від чиновників причин – вони беруть у громадянина хабар (не гарне слово – може, краще індивідуальна інвестиція у вирішення питання?) і не можуть виконати законні вимоги того ж таки громадянина.  Ну, знаєте ці неприємні речі... Коли, наприклад, наближаються вибори, починаються крики про боротьбу з корупцією… Ну, там, декого починають ловити, навіть… Лякають довічним ув'язненням… Таких речей, з міркувань стабільності економічного становища та здорового інвестиційного клімату, допускати не можна.  Але, якщо вже поодинокі порушення, спричинені втручанням держави у тонку сферу ринкових взаємовідносин громадянин-чиновник, є, то державі слід потурбуватись про виконання зобов'язань чиновника, який – з різних причин – не зміг виконати їх (криза, все-таки, офіційно існує!).
 
Так от, якщо виникає індивідуальний дефолт чиновника, НБУ доцільно було б рекапіталізувати чиновника. Станом на сьогоднішній день, на рекапіталізацію йде Зварич і сім банків.
Хоча, про сім банків – я не впевнений.