Перші враження від Майдану-2010... Зранку в очах людей читалася дивна суміш почуттів. З одного боку - ностальгія по першому Майдану, який ще не забули. Люди ніби запитували себе - невже таки знову? Невже ми повернемо собі те відчуття свободи, запах якої вже вдихали? І в той же час в очах читався острах. Люди розуміють, що Майдан сьогодні - то не той Майдан, який був шість років тому, де всі посміхалися одне одному, були ввічливі, толерантні, де людина почувала себе безпечніше ніж де інде. А яким буде цей Майдан - дізнаємося пізніше.
 
Але по настрою людей видно, що їм хочеться повернути той порядок речей,який був тут в 2004 - нормальні стосунки нормальних людей, які відстоюють свої права, які відчувають гідність і гордість, які з посмішкою на обличчі творять власну долю.
На щастя, ближче до вечора острах в очах людей змінився радісними відблисками від відчуття власної правоти і порозуміння з колегами. Народ все більше впізнає в Майдані сьогоднішньому те, на що сподівався. У багатьох ці почуття виражаються одним словом - Нарешті!
 
І нехай сьогодні на Майдані помітні певні прорахунки. Як то невизначеність з гаслами, невизначеність з лідерами, слабка координація дій, слабке розуміння подальшої програми, трохи заслабка робота ведучих з аудиторією. То нічого. Все це поступово викристалізовується в ході акцій протесту. В 2004 теж не все було чітко і гладко з першого дня. Тоді організатори Майдану теж у перші дні не могли навіть передбачити, у що переросте їхня акція.
 
Сьогодні на Майдані часто повторювали слово Революція. На мою думку - ні, це не революція! Це п'ята стаття Конституції України в дії.
Для тих хто підзабув - нагадаю.
 
Стаття 5.
 
Україна є республікою.
 
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
 
Ніхто не може узурпувати державну владу.
 
Склалася така ситуація в державі, що через органи державної влади не дуже добре виходить. Що ж - цілком у відповідності до Конституції будемо здійснювати безпосередньо. І це не революція. Це той крок, на який український народ вимушений піти, але має на це повне право.
 
Зі сцени сьогодні Юлія Тимошенко говорила про страх. Що підприємці, не дивлячись на страх, повинні відстоювати на Майдані свої права. Повинен зізнатися - у мене є страх. Але це не страх бути на Майдані. Це страх жити в державі, в якій більшість моїх конституційних прав попрані купкою можновладців. І саме цей страх мене вивів на Майдан. І я думаю багато хто відчуває те ж саме.
 
Як діє сьогодні влада? Вона вдає що нічого не відбувається. ЗМІ, які практично всі належать провладним олігархам, розказують що в Києві зібралося всього кілька тисяч чоловік, які лише пройшлися по Інститутській маршем протесту. Влада намагається розділити народ, вбити клин між підприємцями і бюджетниками. Нібито підприємці відмовляються платити податки, з яких виплачується зарплата лікарям, вчителям і т.д. Але це - брехня! Підприємці - це ті люди, які платять податки активніше, ніж будь хто в Україні. Чому влада не звертає увагу на те, що не сплачують податки олігархи та представники великого бізнесу? Простий приклад - наш дорогий Тігіпко, продавши свій банк ТАС, з тих отриманих мільйонів доларів не заплатив жодної копійки податку. Всі гроші були проведені через оффшорні рахунки. Але то таке... Тігіпків у нас багато, прикладів можна наводити безліч. Всі ми знаємо, як розкрадаються гроші держбюджету і ким. Але ЗМІ нам розказують яких великих досягнень набула Україна за 9 місяців правління Януковича, як нам покращили життя вже сьогодні.
До речі про ЗМІ. Один мій товариш з Росії повідомив цікаву річ. По одному з російських каналів таки показали репортаж про події в Києві. Але яке пояснення вони дали цим подіям? - Янукович звільнив мера Києва, Леоніда Чорновецького, а народ вийшов протестувати проти цього!
Вам смішно? Мені ні, тому що я трішечки поїздив по Росії за останні роки, і бачив всю картину на власні очі. Не дай Боже щоб у нас були такі порядки як зараз в Росії.
Але наші ЗМІ не далеко пішли від російських. Кілька днів тому я був в Івано-Франківську. Люди дуже дивувалися, коли я розказував про події під Верховною Радою. Вони нічого не чули, по телевізору їм нічого не показували.
Але то нічого, зараз на дворі не ХІХ сторіччя, новини швидко розповсюджуються. А народ доведений до відчаю - що гуцул з франківщини, що шахтар з донеччини. Достатньо лише іскри. І, здається, вона вже була кинута самим Януковичем і його прихвоснями.
 
Шість років тому я зрозумів що Майдан переможе на другий день тих подій, коли відбувся похід до Адміністрації Президента. Тоді по кількості народу і по їх рішучості біло зрозуміло що їх не спинить ніщо.
Те що Майдан-2010 переможе я зрозумів у перший же день. Коли увечері, під пісню Руслани "Дикі танці", прямо перед сценою, обійнявшись, танцювали в колі люди зі Львова й Донецька.
І не треба більше шукати якусь національну ідею. Ось вона, на Майдані! Це ідея економічного розвитку й процвітання всіх українців! І саме за цю ідею приїхали боротися тисячі людей з усіх регіонів України. І завтра нас буде ще більше!
 
Разом нас багато, нас - не подолати!
 

І на додачу трохи фото з Майдану.
 
Коли народ виходить на майдани - влада має прислухатися.
 

 
Ось так виглядають "кілька тисяч чоловік"
 

 
Як повідомили в міліції - вони чітко документують правопорушення.
 

 
Що це за влада, яка розмовляє з народом ось такими засобами?