Дуже часто у статтях, у коментарях до них, при згадуванні слова націоналіст виникає шквал ненависті, засудження, таврування і т.п..
Я б не звертав уваги на явно неадекватних осіб. Проте, цією справою займаються люди, які, на перший погляд, не являють загрози для України.
Невже любити, перш за все, свою націю, свій народ, державу, у якій проживаєш – це погано і заслуговує на вищевказаний осуд. Невже ті люди хотіли б, щоб їхні дружини чи чоловіки кохали всіх жінок чи чоловіків однаково. Мабуть ні,  поважати – так, но  кохати можна тільки одну людину /якщо це не злочинець/.
Чи уявляєте, щоб у Японії, Швеції, Німечині чи тієї ж Росії засуджували за любов до своєю Батьківщини чи нації. Такий націоналізм наші табачники-інтернаціоналісти називають патріотизмом, а для українців – «буржуазний, махровий, войовничий… націоналізм».
Можливо вони несвідомо плутають поняття націоналізм та «фашистський нацизм» де мова йшла про зверхність однієї нації над іншою.
Проте, в жодній програмі українських націоналістів /УВО, ОУН-УПА/ теперішньої «Свободи» не було і немає цих положень. Більше того, для українських націоналістів являються своїми героями: росіяни, поляки…які поважали і поважають Україну, боролись за її незалежність. І, з другої сторони, смішно вважати нормальними особами для нас, хоча з українськими прізвищами – комуїст п.симоненко, інші українофоби - колісниченки, вітренки та інші.
Я вважаю, що не розумно ділити людей в основному по національних ознаках, кольору шкіри і т.п. Поділ повинен бути по суспільній небезпечності особи – на нормальних /не мається на увазі литвина та його прихильників/ та на дегенератів.
Якщо у передових державах /Японія, Англія…/ нормальних людей більше 50%, то в Україні /внаслідок знищення генофонду нації/ біля 75% дегенератів. Тому у нас такі президенти, депутати та інша «еліта». Тому у нас, при найблагоприятніших природніх умовах, такий жахливий рівень життя. Де, біля 2% негідників-злодіїв / «щирих українців» - фірташів, фельдманів та інших коломойських/ нагнули більше 40 млн. інших жителів, довели їх до скотського стану, а ті, живучи у стойлах,  працюють на них, вибирають їх, раді своїм рабським станом та таку ж долю готують своїм дітям та внукам.
До чого ця рабська психологія доводить свідчать такі приклади історії. У 30-ті роки минулого століття більшовики - енкеведисти /предки теперішніх прихильників реги аналів, симоненків, вітренків, руського міра …/ репресіями, голодоморами знищили мільйони людей, не зустрічаючи будь-якого опору. У той же час біля двохсот тисяч бійців УПА тримали у страху багатомільйонне більшовицьке чудовисько біля 20-ти років. І до цього часу енкеведиські нащадки, при згадці про цих Героїв, приходять у свій природній стан сказу.
Саме завдяки цим Героям, більшовицькі посіпаки побоялись виконати свій ізувірський план по переселенню у Сибір та знищенню останнього бастіону українства. Нас чекала доля кримських татар. Ці факти доведені документально. І тепер прихильників януковичів, табачників, тигібків та їм подібних, у Західній Україні було б не 10%, а 120, як у криму та донбасі.
Тому, я звертаюсь не до дегенеративного гною, а до, хоч і незначого, но нормального прошарку населення України. Оскільки ми приречені жити у цій країні, давайте не будемо поборювати один одного, сіяти недоброзичливість, образи. Не об’єднуватись навколо ідолів - ющенків, каськівів, нунсів, тушків…,  тим більш лукавих /лукавість, лицемірство – одне із основних ознак нечистої сили/, а об’єднуватись необхідно навколо ідеї визволення та впорядкування нашого дому – України.