Схоже така доля у всіх президентів незалежної України – «утрачівать довєріє».
 
От наприклад Кучма свого часу, прийшов до влади, певною мірою, завдяки своїм проросійським гаслам і швиденько зрозумів, що братерська любов північного сусіда більше скидається на любов банди гопників до своєї жертви в темному провулку. Вони теж палають радістю зустрічі і сподіваються на порозуміння і гідні стосунки, кидаючи привітання: «А сємкі єсь?».
 
- Нєт?! А єслі поіскать?
 
Що слідує за цим магічним діалогом, я думаю, пояснювати не треба.
 
Так само і Велика Руська імперія вітає дружній обмін державними активами і національними інтересами в односторонньому порядку.
 
Правда, чомусь кожен наступний проросійський президент України, щиро вважає, що то його попередник - лох невчений і просто не зумів домовитись з росіянами, як треба, по пацаньськи. А от я – їх ліпший друг і тіки но стану президентом, як одразу покращу всі стосунки із Росією, да так, що буде тіки користь для обох країн. І Ще і для Європи!
 
Так само думаючи і пан Віктор Федорович, кинувся зі старту в обійми до московських друзів, а ті йому сходу:
 
- Ти хто? Президент? Вигортай кармани!
 
Ну він і вигорнув здуру – Сєвастополь здав і таке інше. Бо думав то такий президентський протокол спілкування. Та і собі каже до них:
 
- Вигортай кармани!
 
А вони йому:
 
- А нє пошел би ти нахуй, дядя. – І дивляться так добро і ховають за дружньою посмішкою хижі ікла.
 
Тут він і присів. Бо хоч не дуже умний – та все ж збагнув, у нагоді стався колишній досвід, що його тупо кинули, та ще й при всіх своїх в калюжу посадили.
 
Мабуть у цей самий час згадав Віктор Федорович, наставника і вчителя свого Леоніда Даниловича. І почав потроху розуміти, чому той, як сич сидів на Україні і не совався, а ні до Європи – бо там не любили, а ні до Росії – бо там страшно.
 
Згадав і вирішив помститися за ганебний кидок на очах у пацанів, щоб авторитет підмочений спробувати врятувати  – а то не зрозуміють, почують слабкість і з’їдять живцем.
 
Взяв та і запустив Одеса-Броди аверсом до Бєларусі.
 
В Москві такого хамства не втерпіли і відповіли, як вони це полюбляють, симетрично – запустивши комедійний ролик на ТВ.
 
Какбе намєкая, що утратіть довєріє російської влади дуже просто. От тільки схоже вони самі не розуміють, куди штовхають своїми дружніми обіймами нинішнього, ще вчора 100% проросійського президента. На радість нам.
 
Сподіваємося на продовження і розширення таких щирих стосунків…
 
-5%
 

(c) Кебета - український суспільно-політичний блог
http://kebeta.in.ua