Велика таки країна Україна! Що там від Сяну до Дону – то дрібниці, беріть більше, дальше, ширше – щонайменше від Урюпінську до Гонолулу розкинулися лани, степи, генделики та смітники рідної неньки якщо не на клятій політичній мапі (ледь не написали „мавпі”), то у воображенії кожного справжнього патріота. То ж нехай тебе, дорогий читаче, не лякає, що великий українець Сірожа Звірятко попервах перелякав своєю появою на світ бідних сибірських тигрів та ведмедів. А ви думали, з чого це вони всі там під загрозою вимирання? А ви самі що пережили, коли спочатку побачили його лакіровану макітру, потім почули його мати (в смислі, перемати), а на останок він, ..ука, ще й заспівав?
Кароче, Сірожа з своїх перших кроків у мистецтві був, що називається, тіжолий случай. Лише китайці ніколи його не боялись, бо китайського він не зна (як і будь-якого іншого), і тому спокійно собі заселяють наш Сибір, поступово перетворюючи кедри, тигрів та брильянти на дерев’яний спирт, паперові кросовки і пластикові автогроби.
Задовбавшись терпіти китайську тупість, Сірожа, як і належить любому свідомому українцю, поліз покоряти Москву. І, звісно, хе-хе, покорив, щоб тим дурним москалям життя медом не казалось. Залив всю її, аж до Калуги та Рязані, шампунєм, лаком для волосся, всякими там брасматіками та лосьйонами аж по саме „нє могу”, і всі, хто не потонув у цьому лайні, недовго думаючи, проголосили нашого дорогого земляка кацапським богом гламуру і пахвосу. А шо там було думати, жити ж і кацап хоче! І Сірожа, як великий ще й гуманіст, тут же перестав лити, а від щастя, що хоч хтось таки врятувався від його бл... блаженних послуг, взяв – та й заспівав. Це він, канєшно, зря, бо знов багато народу не вижило, але чого не простиш талановитій людинці.
Не почути такого було не можна, а співак співака чує... ну майже як ..удак бачить ..удака. Зрозуміло, почув нашого патентованого Карузу інший, про якого ми ще потім напишемо (бо зараз про нього і так пишуть всі кому не лінь). Цей інший, справжній наш настільки, що клейма ніде ставити, талановитий аж до гаманця, скромний, як кіровоградська колгоспна бджілка, голосистий наче жирні рибсовхозні карасі, здавна мріяв про дует з будь-ким схожим, адже одне страхіття – харашо, а два – це ваще жах! Спокусив він Сірожу трьома тисячами смазливих бабенят, двома тисячами податливих хлопчиків та званням заслуженого прохвесора кислих щей в київському елітному (зверніть увагу, державному!) Оксфорді – і таки оволодів тонкою Сірожиною душею. А про ніжне тендітне тіло нашого героя ми таке казати не будем, бо не знаєм.
Тепер Сірожа чита з університетської кахведри цікаві лекції, як правильно ховати в ..раці мотузку від стрингів, і співа еротичні хіти зі сцени Палацу „Україна”, залитої спе... ціальними засобами для того, як з мальчика зробити дєвочку. Більше про Сірожу писати нічого, бо в порнохвільмах він поки, на жаль, не знімався. Чи ми їх просто не бачили? Можливо, в нашому веселому Оксфорді освоїть і цю милу штуку, там є чому і в кого вчитись. Ось вона, валшебна сила мистецтва! Ну і, на правах реклами, добро пожаловать у Київський Державний Оксфордський університет на обучєніє по контракту по спеціальностям: астролог-гінєколог, цирульнік-богохульнік, юрист-ексгібіціоніст, співак-абикак і ще 40-ка приколам, хвіліали, відділення, бухвети і туалети університету розтикані по всіх населених пунктах, а також лісах, горах і свалках України. Ліцензії нема.
