Е-е-х, братове, - шкода мені грушу, дуже шкода. Ця дещо парадоксально-невідповідна думка якимось невідомим чином спливла у моїй голові після, так би мовити, "занурення" у раптово здійняті хвилі несподіваного шарварку пристрасних емоцій на ДД. Спитаєте, - "до чого тут груша?" Та начебто й ні до чого. - Але про це трохи згодом.
Не хотілося б розмазувати дещицю масла фактичних обставин, як я їх зрозумів, на духмяний пончик розлогих мудрувань з відповідною приправою соковитих словесних зворотів, нанизаних, як шашлик, на шампур демагогічних вивертів. Так що, як казав нєзабвєнний Балбес-Нікулін (в харошем смислє ), - "Карочє, Скліфасовскій".
По-перше, - звичайно ж, початковий порух душі - підтримати "дисидентів". Але відразу ж починає відчуватися якийсь внутрішній дискомфорт від всього цього галасливо-містечкового з"ясування стосунків, плювання слиною один в одного. Чесно кажучи, набридли вже ці безкінечні чвари і свари з переливанням з пустого в порожнє. - Занадто вже нагадує пріснопам"ятні стосунки "заклятих друзів" Ющенка і Тимошенко.
По-друге, - актуальність пропозицій теж викликає чималі сумніви. Адже, що пропонується в сухому залишку? -
1. виписати більш чіткі правила модерації матеріалів (з наступним поясненням причин видалення).
2. встановити зрозуміліші критерії відправки в бан.
3. знову "підрихтувати" систему оцінювання.
Теоретично, я теж обома руками за це (і проставляв +5 за статті з цими вимогами). - Але:
Виконання як теперішніх правил ДД, так і, можливих змінених, лежить цілковито у площині доброї волі власників ДД і адмінів-модераторів. Все! Елемент суб"єктивності ручного управління у даному випадку, хочете ви цього, чи не хочете, - буде присутній завжди. Це данність, яку треба просто приймати. Адже власники сайту мають цілковите право встановлювати тут свої "правила гри". (Відволікаючись, - шеф люфтваффе Герман Герінг так відповідав на спроби "почистити" від євреїв гітлерівську авіацію: "У своєму штабі я буду сам визначати - хто в мене єврей, а хто ні!"). От, хіба що, - ще можна запропонувати запровадження такої собі Громадської спостережної ради при сайті ДД (жартую )
З іншого боку, політика сайту на даний час, начебто, більш-менш демократична, особливих утисків я не бачу. І, тим більше, зовсім незрозуміло, чому саме тепер і саме цей час було вибрано для, на мій погляд, неспровокованого демаршу групи авторів сайту?
Ясно тільки одне - відволікаючись на другорядні, чи, навіть четверторядні питання, випускаємо з поля зору головне. Як досить доречно написав автор ВІН - "Про Януковича вже начебто і забули".
 
А, іще одне, - мало не забув теж - про грушу. Може хто пам"ятає, як у Нечуй-Левицького у "Кайдашевій сім"ї" всі безсистемно, але віртуозно знаходили причину для чергової сварки через найменшу дрібницю. Так от - однією з причин для постійних конфліктів була груша на межі між городами обох родин, яку кожна з них вважала своєю.
  "На Лавріновому дворі піднявся гвалт. Через тин лаялись вже не жінки, а чоловіки. Лаврін доказував, що то груша його, бо він її прищепив, бо йому подарував батько, а Карпо доказував, що груша його, бо росте в його городі...
Лаврін кричав, що візьме сокиру та й зрубає грушу.Вони застали на дворі коло груші колотнечу: Мотря лупила коцюбою Лаврінових дітей, Мелашка з бабою одгризались од Мотрі і неначе гавкали через тин. Люди з кутка почали збігаться. Прибігли й баба Палажка Солов’їха, а за нею баба Параска Гришиха.
— Ой господи! Якби хто взяв Лаврінову хату та одіпхнув її, — сказала премудра баба Палажка, — геть-геть на гору або й за гору, а Карпову хату одсунув ген-ген за ставок, аж у діброву, то вони б помирились."
 
Але закінчення цієї повісті, останній рядок - цілком геніальні:
"Діло з грушею скінчилось несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша."
 
P.S. Хто хоче відновити у пам"яті всю неперебутню історію знаменитих Кайдашів, то ось посилання на скачування файлу - http://www.ukrlib.com.ua/books/zip/nechui-levicki6.zip
Цей твір і про нас також, і читати його - набагато більше задоволення, ніж спостерігати чергові пароксизми неадекватності "бурі в склянці води" на ДД.
Не хочу каркати, але існує ще один варіант розв"язання конфлікту, - сайт купить, наприклад, Хорошковський. Груша всохне, і настане мирнота і тиша... Ви цього хочете?