“О часи! О звичаї!”,- обурено громив Цицерон сенаторів, які не робили нічого, щоб запобігти захвату влади змовником Катиліною. Привезти б Цицерона на машині часу у Харків до Дзержинського районного суду на якийсь з судових процесів. Чи не заволав би він: “О менти, о судді!” Я не Цицерон, тому не волаю, а зітхаю тихо-тихо, щоб не розбудити сліпу й глуху Феміду.
Ви запитували, що там у нашому міському парку? Доповідаю, спротив громадян забудові міського парку перемістився у судові зали. Сьогодні в судовій залі присутні суддя, секретар суду, громадянин Н., звинувачуваний у злісній непокорі співробітникам міліції, його адвокат, близько двадцяти організованих і не організованих харків’ян . Звинувачений був затриманий міліцією 28 травня в районі вирубки просіки у міському парку.
На попередньому судовому слуханні Н. був звинувачений у порушенні громадського порядку. Оскільки його дії не порушили роботу транспорту, не вплинули на діяльність установ, не були хуліганством по відношенню до співгромадян, то суддя відправив справу на дорозслідування - протокол затримання не відповідав пред’явленому звинуваченню.
Зараз Н. звинувачується у злісній непокорі представникам міліції. У своєму поясненні суду він говорить, що співпрацює з екологічною групою „Печеніги”, тому знаходився на місці вирубки дерев. Підходив до прораба і просив показати ордер на видалення дерев, дозвіл на ведення робіт в районі дитячої залізної дороги, дозвіл на проїзд важкої будівельної техніки через залізничний переїзд тощо. Ніяких дозвільних документів у прораба не було. Потім Н. звернувся до керівника підрозділу міліції з проханням припинити роботи по незаконному видаленню дерев. Одержав ігнор. Почав дзвонити по 02, щоб викликати наряд міліції на місце незаконної вирубки у парку. Йому відмовили. Почав дзвонити в Службу безпеки України і з телефоном у руці був схоплений „людьми в чорному”, переданий сержанту міліції і доставлений до Дзержинського відділку міліції, де на нього було складено протокол про затримання.
Свідками по справі проходять три працівники міліції. Першй свідок, лейтенант, свідчить, що затримував звинуваченого і складав протокол, підтверджує свою причетність до затримання. Впізнати Н., вказати місце затримання і розповісти про обставини він не може: „Їх там було багато, всіх не запам’ятаєш”. Адвокат запитує: „Чим Ви поясните наявність у справі двох протоколів під однаковими номерами і з різним змістом. В одному протоколі вказано, що затримання Ви проводили разом з напарником, в іншому – одноосібно. В одному протоколі затримання відбулося в районі вулиці Сумської, в іншому – в районі вулиці Білих Акаці. В одному протоколі дата 28 травня, в іншому – 1 червня. В одному протоколі затриманий порушував громадський порядок, в іншому – чинив злісний супротив працівнику міліції.” Відповідь по дитячому обеззброююча: „Я порадився з начальством і за його порадою переписав протокол”. Зацікавлений суддя спробував вияснити, скільки ж міліціонерів провели затримання. Свідок розгнівався  і видав, що йому байдуже, як вони там напишуть, один він був, чи з напарником, мовляв, пишіть, що хочете.
Другий свідок від міліції розповів, що на місці затримання у парку до Н. підійшов начальник міського управління міліції Бараннік, розповів про його громадянські права і обов”язки, тричі голосно запропонував покинути будівельний майданчик, оскільки перебування на ньому становить загрозу життю і здоров”ю,. Цей свідок одноосібно затримав громадянина Н., який пручався, виривався, падав на землю і відбивався ногами.  
Третій свідок розповів, що перебування на території будівництва автомобільної дороги становить загрозу життю і здоров”ю громадян, тому міліція зобов”язана вивести звідти всіх сторонніх, щоб уберегти їх від травм і тілесних ушкоджень. Затриманого свідок вперше бачить і в той день був далеко від парку.
Два свідки від „зелених” показали, що затриманий підходив до прораба, до керівника підрозділу міліції, дзвонив комусь по телефону, коли почалася потасовка, тримався за шлагбаум переїзду, звідки був вихоплений невідомими людьми в чорних спортивних костюмах і переданий стоячим віддалік міліціонерам. Разом з цими свідками доставлений у відділок міліції, де на нього був складений протокол, а на цих свідків – ні (затриманий – солідного вигляду сивий чоловік, свідки – зелена молодь).
Після цього суд пішов на нараду. Повернувшись, суддя  визнав Н. винним у злісній непокорі працівникам міліції і присудив сплатити адміністративний штраф у розмірі 170 грн. З правом на апеляцію.
Зараз виникла потреба пиляти в парку дерева ще і ще. Чи в повороти не вписалися,  чи вирішили зробити дорогу не чотирирядною, а  шестирядною, чи то під майбутні котеджі територію почали зачищати. Люди знову намагалися зупинити беззаконня. Деяких менти тихо попередили, що повторне затримання по тій же статті – це рецидив і тягне вже не на штраф, а на кількамісячне позбавлення волі. Попереджені тихо відійшли в сторону. Іншим зараз у вину поставили матеріальні збитки у десятки тисяч гривень з-за вимушеного простою будівельної техніки.
В Харкові 23 серпня відбудеться відкриття автодороги через парк. На 24 серпня призначено чергове слухання в суді  позову про визнання цього будівництва незаконним.
Неподалік від мого дому будинок пожежної частини. Багато років його фасад прикрашало панно „Вся власть Советам”, виконане в революційному червоному кольорі. Проїжджаю трамваєм мимо і раптом – о ба! установка змінилася! Марширують загони чи не харківської ментури  аж сині від законослухняності,  вимагають „Вся власть здоровью”. Еге ж, не користі ради, а тільки щоб ми з Вами були здорові.