Ех! Всьо – підрив устоєв! Це просто хана. У цій країні ні за законом не живуть, ні «по-понятіях». Взяли Ігоря Зварича. Взяли підло. Несподівано. Взяли віроломно, як ото фашисская Германія на Савєцкій Саюз напала, так Ігоря Степановича Зварича з обіймів ридаючої тещі вирвали…
 
Гірко мені на душі! Для чого пацана відпускали? Для чого обіцяли  – до ворожки не ходи! – обіцяли ж, що посидить чоловік дома, до коляди, а там – Бог добрий!  За рік, на президентських виборах, в судах стільки буде роботи, а в газетах смороду, що взагалі Ігор Степанович спокійно до роботи повернеться. Бо в судовій і правоохоронній системі України, як і в Абвера, покидьків нема – є кадри. Справжні професіонали.
 

 
У історії зі Зваричем уже, здається, ніщо здивувати не могло, а глянь – дивує. Говорили, що Зварич уже небіжчик, що за такий феєричний ідіотизм його просто зобов’язані застрелити, бо що чекати від ТАКОГО - не здатний спрогнозувати ніхто, а особливо його «партнери» по «бізнесу», яких по Україні од Києва і до Чопа – гать насипна. Тому його дешевше і надійніше застрелити, аніж десь переховувати. Говорили, втім, що вдер Степанович уже в глибоку загряницю, де чекала його заздалегідь заготовлена вілла і рахунки в офшорах, які безбідно дозволяли ДОЖИТИ до глибокої старості. Але припустити, що він вдома?!
 
Ох, не випадково з'явилося напередодні інтерв'ю  Зварича з глибокого підпілля. Каявся там бідний і в груди бився, що «нє ми такіє – жизнь такая!», що це його змушувала Система, загалом, і Начальство, зокрема. Каявся не своїми словами. «Дешеве покаяння», «індульгенція беззаконня» - це не стиль Зварича. Нє-а. Це не його. У таких словах є якийсь смисл, за ними вгадується особистість, чоловік. А плаксиве обличчя в телевізорі і «кулєґи» в мантіях за плечима не ілюструють чоловіка. Так собі – скунса. Звичайного скунса. Взагалі, якщо б там були чоловіки, то поняття честі не дозволило б їм іти на ту прес-конференцію, а Зварич пустив би собі кулю в лоба. І це могло б вселяти якийсь оптимізм, бо перед нами були б істоти, яких можна поважати попри те, що злодій. А це вусате рагулисько вдарило по авторитету судової системи і влади так, що оправлятись дуже важко. Судді зробились смішними і жалюгідними. За ту прес-конференцію в мантіях і регаліях слід позбавити УСІХ там присутніх суддів звання «судді» і негайно викидати з судової системи геть, без пенсії. Бо чому вони пішли ганьбитися перед камери? Не боялися втратити честь?! Це найнижчий поріг морального падіння і повна інтелектуальна деградація – не можуть, навіть, прорахувати для себе самих нищівних наслідків. Люди, офіційне звертання до яких, звучить «ваша честь», виявилось, не мають такої якості.
 
І все ж таки, для чого Зварича арештували? Хто кого тепер буде Зваричем валити? Припустити, що «попалільця» взяли виключно для торжества правосуддя можна – воно так і є у даному випадку але ця ціль – другорядна. Бо воно як виглядає? Був собі дядько в лікарні, пильно за ним спостерігали і раптом – гоп! Пропав. Ви вірите в те, що така риба, як Зварич міг пропасти з лікарні з-перед очей нашого СБУ і МВС? Сам? Він що – Джеймс Бонд? А тим часом пропав. І всі «компететні» хлопці розвели руками. А потім його «шукали». Це феєрія. Ви знаєте, як у нас шукають боржників? Якщо підключається «контора», то такого нещасного знаходять за пару днів, де б він не був, включаючи країни Європи чи безмежні простори СНД. А тут «контора» сиділа сиднем. Тому, основне для чого городили город – це використання багатющих знань колишнього голови суду у корисних, для наших Монтеккі чи Капулетті, цілях. Таким чином, в арсеналі інструментів двох «родин», які найбільше люблять Україну, з'явився ще один, черговий імітатор тої любові. Всього в їх колекції зараз є: криза, банки, гривня, бюджет, СБУ, суди і ось – Зварич. Сємки є? Запасаємось. Нас чекає захопливе видовище – скоро виявиться, що Зварича змушували до хабарництва особисто Юля, або особисто Вітя. Залежить від того, як Наливайченко визначиться, з ким він…  
 

 
Тим часом криза нашарувалась на традиційний весняний авітаміноз. По вулицях стало неможливо пересуватись не тільки через те, що дороги розтанули разом зі снігом, а ще й тому, що на обличчях розтанули будь-які сліди людського. Ми майже не усміхаємось одне одному. Воно й не дивно – єдина і основна криза, яку ми зараз переживаємо – це криза довіри. Ми не віримо. Нікому. І перш за все тому, що вірити нема кому. Дуже важко повернути гроші, які забрали з банківської ситеми вкладники, назад в банки, щоб реанімувати економіку. Бо не видно, а що ж робиться перш за все владою в напрямку подолання тієї кризи? Що і де? І хто відповість за мільярди втрачених державних грошей, які пропали в безодні рефінансування? Ніхто і ніколи. Тому не можна навіть очікувати, що новий кредит чи то від МВФ чи то від Росії, який просить прем’єрка не свисне знову повз українську економіку в офшори. Наші Мюнхгаузени-навпаки не намагаються себе витягнути з багна за косу перуки, а все глибше й глибше сідають в те багно. Бо там тепліше.
 
Ви думаєте для чого на Землі така країна, як  Україна? А це Бог так жартує. Створив дослідний полігон для ілюстрації еволюційного відбору. І наочно показує, що еволюція призводить цю країну не до розвитку, а до регресу. Суспільство скотилося до тваринячого стану. А як інакше, коли навколо джунглі? Тайга дрімуча. З відповідними законами.  
 
На рахунок джунглів це я, звичайно, погарячкував. Джунглями тут не пахне, швидше скидається на гарно сформовану феодальну державу. Після відміни Верховною Радою виборів до Тернопільської облради і пізнішого оскарження їх відміни в суді, оплот демократії в особі БЮТ, усе одно заблокував проведення тих виборів. Я ото думаю - це весна в Тернополі прийшла, чи справедливість перемогла? За що БЮТ так варто боротися? Чому риторика у відношенні до Ющенка – не боятися і йти достроково на вибори, щоб народ сказав своє слово – не працює в Тернополі?  Чому, як дідько ладану, бояться виборів «народні обранці»? Хто відшкодує збитки, нанесені області бездіяльною обласною радою? Цікаво, у новій Конституції, яку БЮТ з Партією Регіонів вже дописують, процедура виборів передбачена чи там просто поділено країну на зони впливу і зафіксовано такий стан речей навічно? А фраза про «джерело влади – народ» залишилась? А навіщо? Щоб владу міняти? Ви що здуріли?! Це ж нова демократична влада!  Хай вона перше всіх воргів поб’є, щоб не заважали, а потім і працювати буде! Не час зараз каміння збирати – ще не все дощенту зруйнували.
 
Проте, залишки людського іноді проступають у нашої влади. Добре, що цьому дати допомагають. Магія круглих цифр, ще від совка, змушує наших офіційних осіб ставати в позу Ціцерона і орієнтує ЗМІ на згадку про того, кого зволили згадати Самі. Якби не 60-ти ліття Івасюка, хтозна чи згадали б десь, що такий колись був. Принаймні, минулого  і позаминулого, і поза-позаминулого року ніде і нічого не згадували. Цього року роздуплились і провели помпезно-офіціозний захід. Якби крім промов і святкових концертів якось дієво підтримати ще й культуру! Якби, на Шевченківських днях, крім правильних слів було б бажання зробити щось правильне для підтримки української книжки, бібліотеки, школи. І не раз в рік, а постійно, системно. Якби власне інформаційне поле захищали не забороною чужого, а стимулюванням свого…
 
Ой! Як багато я хочу. Скромнішим треба бути. Бюджет не ґумовий – він культуру і міністерство культури одночасно не витримає.