Днями Костянтин Затулін приїжджав до України і, як завжди, вчив нас жити. Це значить, що рішення про заборону його перебування на нашій території відійшло в історію. Але історію треба пам`ятати. Отож, до вашої уваги історичний твір про ті давні часи, коли Затулін був персоною нон-грата і СБУ зупиняло його в аеропорту і він, бідний, з підвищеним тиском відправлялвся до лікарні.
 
(П`єса на три дії)
 

Дія перша.
 
Салон літака. У кріслах  сидять Костянтин Затулін і його соратник Владімір Корнілов. Біля них стоїть стюардеса.
 
ЗАТУЛІН. (з надією в голосі)  Так мы  не летим?  
 
СТЮАРДЕСА.  Будьте спокойны, товарищ депутат, конечно, летим. Вам прохладительные напитки или что?
 
ЗАТУЛІН. (сміється) Шутите!  Хохлы  газ у нас украли. Нам самолет заправлять нечем.  
 
СТЮАРДЕСА. Товарищ депутат, будьте спокойны: хохлы газ, конечно, украли, но самолет на керосине работает.  Вам прохладительные напитки или что?
 
ЗАТУЛІН. (Корнілову) Ну, Вова, тебя в  сортире замочить мало. Зачем же мы  заявление для прессы  целую ночь ваяли? Написали: «СБУ в тщательно спланированной операции  коварно стырило газ, чтоб выдающийся российский политик не смог попасть на исконно российскую территорию полуостров Крым».  А самолет, оказывается, на керосине работает. Все сорвалось! (підозірливо дивиться на нього). Ты не на Тягнибока случайно  работаешь?
 
КОРНІЛОВ. (Обурено) Я? На Тягнибока?? Да как вы смеете меня так оскорблять?!!! Даже если они меня пытать будут,  заставят всего  Шевченку наизусть выучить – я на этого фашиста работать не пойду! (зі сльозами на очах)  Я лучше умру...
 
ЗАТУЛІН (примирливо). Еще успеешь. Успокойся. Мы,  все таки, на свадьбу летим.  Керосин не стырили -  придется жениться. Я выполню задание моей великой Родины  и совершу этот подвиг во ее имя, во имя возвращение в лоно России ее исторических русских западных земель.  Может, меня даже наградят. Посмертно. (після скорботної паузи)  Невеста хоть ничего?
 
КОРНІЛОВ. Невеста во! (енергійно показує великий палець). Наташа Витренко. Наташа – патриотка наша. Она за Россию родину продаст.
 
ЗАТУЛІН.  А какая  у нее родина?
 
КОРНІЛОВ. Украина!
 
ЗАТУЛІН. Ты, Вован, совсем рехнулся! Какая еще Украина? Это все польские придумки. Вон и Вассерман говорит, что мы один народ – русский. Недаром его вся пресса цитирует.
 
КОРНІЛОВ. Один с кем?  С евреями?  
 
ЗАТУЛІН. С какими евреями? С, прости господи, украинцами.
 
КОРНІЛОВ. А Вассерман тут при чем?
 
ЗАТУЛІН. Ты  тупой,  как Тягнибок. Он – патриот Росси.
 
КОРНІЛОВ. (ошелешено) Кто патриот России? Тягнибок?!!
 
СТЮАРДЕСА. Вассерман!!!
 
КОРНІЛОВ. Фу, слава Богу. А я уж думал Тягнибок. Так бы сразу и сказали: „Вассерман – патриот Росии!”.  А то все Тягнибок и Тягнибок.
 
СТЮАРДЕСА. Товарищ депутат, пристегните, пожалуйста, пояс безопасности. Вам прохладительные напитки или что?
 
ЗАТУЛІН. Какие еще прохладительные? Мы на свадьбу летим или куда? Покрепче давай.
 
Літак зникає в хмарах і з нього лине пісня: „Свадьба, свадьба, свадьба, пела и плясала...”
 

Дія друга.
 
Аеропорт. Наталя Вітренко стоїтьу російському весільному  сарафані, фатою на голові і  з плакатом у руках „Костику, твоя НАТА тебе ждьоть”, біля неї її соратник Владімір Марченко.  Неподалік крутиться Голова СБУ Валентин Наливайченко.
 
ВІТРЕНКО. Коли ж вони прилетять,  а то фата мені вже мозолі на потилиці натерла. Думати заважає.
 
МАРЧЕНКО. (у відчаї)  Наташа, а ти подумай і скажи: ну на кого ж ти міня кидаєш? Як же я без тібя?
 
ВІТРЕНКО.  Вовочка, хіба ж я тебе кидаю?
 
МАРЧЕНКО. Ти міня так ласкаво називаєш – просто як Путіна.  
 
ВІТРЕНКО. Куда тому Путіну до тібя, Вовочка! Та він твого мізинця не стоїть. Ти за міня жизнь готов положить. А він  такий жадний, що Тягнибок і той більше мені дав би на передвиборчу кампанію. А цей виділив якісь копєйкі і каже, щоб я його любила.  
 
МАРЧЕНКО. Наташа, еслі б у міня було б іще щось, окромя жізні, то я б тобі все, все віддав би.  А Путін... дурний він чи що? (перелякано зиркає по сторонах, не бачить там агентів ФСБ, а тільки голову СБУ Наливайченка, каже голосніше) Дурний Путін чи що? Хоче, щоб  любіла ти  його, а заміж тебе видає за Затуліна.
 
ВІТРЕНКО. Ти нічого не понімаєш Ето брак по ращоту...
 
МАРЧЕНКО. По ращоту? Наташа, как тібє не встидно? Я думав ти по любві, а ти по ращоту.
 
ВІТРЕНКО. Ето політіческтй ращот. Щоб поближче до газу буть. Ми його стиримо, а все на Ющенка спишемо. І буде мені на кампанію. Будем агітіровать за єдіноє государство.
 
МАРЧЕНКО. (захоплено)  Ооооо, яка ти мудра!
 
ВІТРЕНКО. (гордо) Ато!!! (поправляє фату).
 
МАРЧЕНКО. Щось їх довго немає. ( в сторону) Хоч би гепнулися де по дорозі.  
 
Літак із Затуліним і Корніловим сідає.
 
МАРЧЕНКО. ( у відчаї тихо) Е-е-е таки приперлися , падлюки. (голосно) Приветсвуєм руських братьєв на украінськой землі!!!  
 
Затулін і Корнілов виходять на трап, наспівуючи дуетом „Обручальное кольцо – не простое украшенье, двух сердец одно решенье…». Корнілов помічає Вітренко з плакатом, яка підтюпцем біжить до літака з радісним усміхом на обличчі.
 
КОРНІЛОВ. А вон и Ната нас встречает.
 
ЗАТУЛІН. (падає на трап обличчям до низу) Спасите!!! Убивают!!! НАТО!!!.
 
КОРНІЛОВ. Какое еще НАТО?
 
ЗАТУЛІН. Ты же сам сказала „НАТО нас встречает”.
 
КОРНІЛОВ. Не НАТО, а Ната. Наташа - любимая невеста ваша. Встаньте немедленно.Как вам не стыдно!  Вы же Россию тут представляете!!
 
ЗАТУЛІН. Стыдно? Ты сам болтаешь черт знает  что, а мне стыдиться надо? (підводиться) Да, да Россия  поднимается с колен.  (гордо випростовує голову) Ну где она там?
 
ВІТРЕНКО. (підбігає до літака із закоханим виглядом) Котику, я здеся. Твоя любімая кошечка. Ну пасматрі на міня.  
 
ЗАТУЛІН. (дивиться на Вітренко, знову падає на трап і кричить українською мовою) Рятуйте Ната!!! СБУ не дай загинути.
 
На трап піднімається Валентин Наливайченко.  
 
НАЛИВАЙЧЕНКО. Хто нас кликав?
 
ЗАТУЛІН. Це я. Рятуйте! Там Ната.
 
КОРНІЛОВ. Представляете, он так Нату испугалася, что даже на украинский язык перешел от страха.
 
НАЛТВАЙЧЕНКО. Понимаю. Я как увижу ее так сразу на руський перехожу. Один момент. Зараз врятуємо. (викликає по телефону швидку)
 
Швидка допомога в з сиреною  підлітає до літака. Наливайченко супроводжує Затуліна до машини, відбиваючись од приставань  Вітренко.
 

Дія третя.
 
Затулін лежить в лікарні,  їсть таблетки, закушує салом й борщем і   слухає радіо. Там передають новини: „Говорит Москва. Сегодня коварное СБУ не допустило выдающегося российского политика Константина Затулина на украинскую территорию, объявив его персоной „нон грата”.  Патриот России Затулин так разволновался, что давление его подскочило в три раза.  Украинские спецслужбы вынуждены были доставить  его в больницу, где он был уложен на койку и прикован наручниками к спинке кровати. Три дня Константину Затулину не дают  есть».
 
ЗАТУЛІН. (Гнівно). Вот сволочи! Ты смотри что вытворяют с человеком, бандеровцы чертовы...