Не пройшло і навіть  року-
Не змінилося нівроку.....
Хто й так мав-ще багатіє,
Хто злидарив-той бідніє.
Обіймають вороженьків
Наші гетьмани в жупанах..
Називають ці обійми
Розумінням та братанням.
Прокурори задля сміху
Не одну закрили справу.
Їхні гроші-наші сльози....
Примголомшено-криваві...
Аж Дніпро заплющив очі
Від такого святотатства..
Чи Кобзар великий мріяв
Про таку Вкраїну, братство?!!!
Ходять обрієм тумани,
Сонце сходе, та й заходе...
Де ж та правда,..любі мої?
-Не знаходить...Не знаходе..