Шановні “дурдомівці”, чи можете Ви дати відповідь собі, мені і один одному, на запитання: “Як має себе повести українець, у ситуації що склалася?”  Я навіть не хочу акцентувати увагу на національності, тому що нас ’’нагинають’’ не дивлячись на національну ознаку,  релігійну, політичну, вікову чи статеву.  Все вище перераховане використовується лише за для того, щоб ми не розпізнали однієї лінії поділу… Лінії між ними і нами.  Тобто по-простому,  до простих людей: “Что делать?”.  Оскільки так дальше жити неможливо…  Мені здається, ми просто не усвідомлюємо, що відбувається. Ми котимося до феодального ладу (в кращому випадку). Нас скоро будуть продавати “пучками”, як у Львові, так і в Донецьку…  Чи є у нас людська гідність? Вважаю неможливим варіант зміни даної ситуації законодавчо чи політично (всім відомо, як відноситься влада до Конституції), а отже: або Киргизький варіант, або без варіантів.  Просто цікаво, чи ми дозріли до більш рішучих дій ніж форумні війни, чи будемо дальше займатись писаниною, до поки і цієї можливості не заберуть?
Давайте не виправдовувати страхи, невпевненість і українське “моя хата з краю ”-  толерантністю і розсудливістю, бо просраємо усе на світі, а головне - майбутнє наших дітей.
А отже “Что делать?”