Що головне у веденні бухгалтерії? От що? Знати, що дебет зліва, кредит – справа? Нє-а! Знати, що дебітор винен нам, а кредитору – ми? Нє-а! Головне у бухгалтерії систематичність її ведення. Тобто вчасно записати, що вчора ми були винні гривню,  сьогодні добрали товару і винні вже дві. І це записати СЬОГОДНІ. І перерахувати, скільки товару прийшло. Ну, в загальному, нічого складного – тільки акуратність і своєчасність, щоб потім не шукати місяць, скільки чого і звідки поступило і коли ж останній раз ми платили? Але це - в теорії та на практиці у несерйозних відносинах різних господарюючих суб’єктів.
 
У відносинах, не побоюсь цього слова, міждержавних та енергетичних, бухгалтерія інша. Там постійно виникає проблема скільки ми винні за газ. З неослабним інтересом я слідкую за цією прецікавою сферою. «2,4 мільярди!», - каже президент Мєдвєдєв. «Та ви шо!?» - таке щире здивування зіграти не можливо. Тому роблю висновок, що дійсно не знають скільки кому і чого винні. При таких розкладах, я дивуюсь навіщо весь штат Нафтогазу, транзитних компаній і т.д., якщо і так ніхто нічого не рахує. Можу порекомендувати посадити (у хорошому значенні цього слова) за рахівничку і первинні документи цьоцю Славу – бухгалтерку нашого ЖЕКу. Вона швиденько зведе дебет з кредитом і побачить, шо де і звідки.
 
І тримати замість всього Нафтогазу цьоцю Славу. Вона ж бо не просто все порахує і встановить точну суму нашого боргу, а її ще й не обдуриш і за газ на наступний рік вона домовиться швидко. Вона жінка проста і розумна. Візьме та просто спитає, - «А ви, братья,  крім нас кому ще стільки газку продати можете, га? І через яку трубу ви його, безцінний, погоните? Через нашу? А шо у нас зі взаємозаліками і цінами там?» І газ буде «по-піісять». Але то – цьоця Слава. Баба не дурна, но несвідома і державницьки не мисляча. Вона коли за конторку сяде (знову ж таки у хорошому значенні цього слова), то зразу захоче, щоб пару чоловік з нашого державного топ-менеджменту сіли – у гіршому значенні цього слова. Бо не уявляє собі цьоця Слава, як же так може бути, щоб одного дня кричали: «нема у нас такого боргу у 2,4 мільярди!», а іншого обіцяли його ж і погасити. Але, що візьмеш з цьоці Слави? Вона ж бухгалтер, а не державницьки мисляча людина! Вона ж не шарить, що замість боргу можуть бути просто відступні. Наприклад Фірташу і компанії…
 
Ото я дав пораду з оптимізації витрат на адміністрування деяких стратегічних галузей економіки. Я запропонував 1 (одну) цьоцю Славу на 1 (один) оклад 1 (одного)  міністра з метою заміни будь-якого міністерства, держкомітету чи державної компанії. Правда, цьоці Славі треба дати два дні на адаптацію, щоб баба не здуріла від щастя, коли одержить міністерську зарплату. Вона, в перший день, зразу зганяє і купить собі два-три магазини з гуманітаркою, щоб своїм гардеробом раз і назавжди затьмарити Ганю, Інну і Юлю, а потім ще купить пару мішків крупи, солі, цукру, сірників, бульби і два-три бідони олії. Та то вже потім, коли цьоця Слава проведе інвентаризацію в галузі і вникне у стан справ… Вона така звична цьотка. Але може трохи схвилюватись, коли побачить, шо: «всьо украдєно уже до нас». Тому – мішками і про запас.  
 
Але, мушу визнати, що набагато мудрішими за мене є наші урядовці. Глянувши тверезим оком на все те, що накеровано, мудра прем’єрка вирішила найняти варягів. «Земля наша щедра і рясна але порядку в ній нема! Ідіть і правте нами!» Ну, або словами кота Матроскіна з Простоквашино: «Дєнгі у нас єсть. У нас ума нєт!». Таке казали давним-давно до Аскольда і Діра. Винагородою тоді була можливість пообдирати автохтонів. Сьогодні, імовірно, розмова була куди більш діловою – домовилися про консультації всього-навсього за 30 мільйонів євриків на два роки. Шара неймовірна! Такі гроші наші урядовці навіть за посади не дають. Дехто з наших депутатів за мільйон євро - це зарплата за місяць консультантів з «Блекстоун» - навіть пісяти не ходить.
 
І тут у мене закладається підла думка – раз Юля Володимирівна уже запросила іноземних фахівців за такі смішні гроші, то може б ті фахівці і керували нами? Навіщо нам платити двічі Кабміну, Президенту і ВР, якщо можна заплатити (приблизно десяту частину) «Блекстоуну» і вони все нормально зроблять? Воно, звичайно, якось страшнувато допускати до управління державою хлопців, які не розуміють базових економічних термінів – відкат, наєзд, маски-шоу – та вони швидко вчаться. Тому – геть сумніви! Хай керують «Блекстоуни», якщо в своїх кебети не вистачає зрозуміти, що витрачати мільйони доларів на нові і дуже дорогі автомобілі для чиновників і квилити про те, що у бюджеті немає коштів – це шлях до Африки, такої самої загадкової, як і Янукович…
 
А НБУ, повоювавши з доларом і ринком  вирішив розслабитись. У цьому випадку задоволення пропонується одержати нам. НБУ відпустив гривню. Цікаво, чи й попрощався з нею? Кожен прожитий день змушує мене дякувати Богові за те, що за сто доларів дають майже сімсот гривень, а не сімсот грам гривень.
 
Отже, курс відпущено і мені шалено цікаво, а чи відмінять тепер банки комісійні за валютообмінні операції?   Що про це думає НБУ? Ну ясно, що зараз НБУ не до того, щоб контролювати комерційні банки – тут би встигнути пояснити людям, вустами заступників голови правління НБУ, що при поверненні кредиту слід розраховувати тільки на себе і при взятті кредиту треба було розраховувати тільки на себе. На такі закиди хочеться відповісти – ми на себе розраховували але ми не розраховували на ВАС. На те, що у країні, яка ще у вересні місяці мала далеко не найгірше економічне становище та відносно збалансовані показники, країні, в якій кризи бути не мало, раптом настане така – ой, не скажу яка! -  жопа.
 
Виявляється, за словами чиновників з НБУ – це ми, народ, набрали забагато кредитів і своєю панікою розігнали курс долара. Не НБУ, не комерційні банки, не великі інвестори, а ми – ті, чиї інвестиції вкладались у  холодильники та пилососи! Ми поганий народ. Ми значно гірші від своїх владик. Ми не можемо настояти на тому, щоб наші гривневі депозити нам віддали, або конвертували у долар, як, наприклад, це роблять народні депутати. Обранці народу перші кидаються   забирати гроші з наших банків та переводити їх у долари та євро. Виявляється – це можна! Але тільки їм. Вони істерично бігають по банках і намагаються видерти свої гроші
 
"Зараз питання в паніці. Розповідають (банкіри), як депутати заходять в банк і аж до істерики вимагають перетворити їх депозити в національній валюті у валютні, та ще й за офіційним курсом Нацбанку. Хіба так можна? Ті люди, які не в шахті заробили долари, - вони і піднімають паніку ", - підкреслив Стельмах. Новинар  

Клас! Оце так державні діячі! Ще нічого не сталось, а щурі вже повалили з корабля. На бал. З такою «илітою» мені взагалі дивно, що ця країна ще існує. Юля Володимирівна! Вікторе Андрійовичу!  Швидко, швиденько віддавайте управління до рук хлопців з «Блекстоуну». Хай краще нас виводять з кризи ті, у кого на батьківщині вона почалась. Тому що (с) ви вже задрали своїми глобальними проектами, спрямованими на «убрать Юльку» і «добіть Прищавого».  Ви задорогі для країни.
 
А вічна альтернатива «аранжевому біспрідєлу» Віктор Федорович Янукович вдало з’їздив до Москви. Не знаю чи брав з собою цукерки але смоктав і чмокав там цілком щиро і зі смаком.
 
“Хорошие соседи в сложные времена всегда думают, как друг другу помочь, но, учитывая, что у нас достаточно испорченные отношения сегодня между Украиной и Россией, по моему мнению, этот вопрос сейчас является проблемным”, - сказал В.ЯНУКОВИЧ. Дурдом  
 
Треба думати, що під час Тузли, коли прем’єрствував Віктор Федорович, відносини наші з Росією були гарні і добросусідські… Ах, Божа роса на Віктора Федоровича з Москви завжди ллється. Божа роса! І все в очі, в очі…
 
Віктор Федорович, взагалі-то, хотів ще спільну антикризову комісію з Росією створити, щоб Болівар двох виніс. Але підзабув, очевидно, Віктор Федорович, що Болівар двох не тягне. Бо капосна баба з косою посунула Віктора Федоровича з воза, щоб Болівару легше було. Справа в тому, що ота капость, яка ще весною писала у західній пресі про «стримати Росію»,  тепер написала, не менш щиро про те, що Росію треба «просувати в Європу».  Ах жінки! Як важко з вами конкурувати тому, хто «тому що послідовний»!  Ось і вийшло, що Віктор Федорович стоїть зараз у черзі біля Кремлівського воза, бо туди прийшла інша коза і мусить знов і знов пропонувати Болівару «канфету вкусну, «Тузік» зветься» тому що (с) він там крайній...    
 
А тепер хочеться про позитив. Цього тижня все прогресивне людство не дуже-то й помітило день народження Юлії Володимирівни. А це не правильно. Я б хотів, щоб день народження Примадонни української політичної естради вона відзначила своїм бенефісом. З трансляцією по телебаченню – як ото Леонід Данилович. І щоб на бенефісі виступали справжні майстри політичної сцени і розмовного жанру. Ви уявляєте собі привітання від дуету «Скажені бабки» у складі Гані та Інни? А майстрів розмовного жанру з Харкова Гепи і Допи? А показові виступи фахівців з бойового Гопака Нестора і Колі? А фокуси факірів з НБУ? Беремо 500 гривень – алє-оп! І це вже 700 гривень! Ловкость рук і нікакого мошеннічєства! Ах! Скільки талантів! Який бенефіс! А втім – він же триває.
 
Шоу маст гоу он. Дивіться уважно, бандерлоги!!!