Мій попередній опус під назвою "Пишите , коллеги пишите" критикували за не відповідну назву. Критику визнаю.
 
  Я задоволена, що тема "Що робити далі ?"  викликала жваве обговорення і була фактично продовжена в статті Коробової .
   Правда Тетяна Євгенівна , як завжди , загострила питання і дискуссія в коментах до її статті розгорнулась не на жарт.
 
  Мені хотілося б повернути розмову в практичне русло.
  На мій погляд число людей , які будуть  , м'яко кажучі, незадоволені теперешньою владою буде рости щодня , можливо навіть в геометричній прогрессії.
   Задачі , які стоять сьогодні, це по-перше розповсюдження інформації по-друге організація незадоволенних масс на дії.
  Я розумію , що зараз мені знов будуть писати - "Ми читаєм інет, ми пишем на всіх сайтах. Ви закликаєте друкувати  листівки??"
    Хочу одразу відповісти.
   Про тих , хто є постійним активним відвідувачем політичних сайтів мова не йде. Але я хочу зауважити, що навіть серед тих хто має інтернет відсоток людей ,  які постійно цікавляться політичними новинами не дуже високий. Я вже не кажу про тих , хто отримує інформацію з інших джерел або взагалі нею не цікавиться.
  Про що зараз говорить  ТБ , про що пишуть загально-доступні газети? Хто їх купує, ці газети?
  Наприклад ,я думаю , що більшість мешканців півдня-сходу не тільки не читають українських газет , а й не дивляться українські телеканали. Вони отримують інформацію з російського ТБ ,в кращому разі з "Інтера" або "України". Про те ,яке уявлення про політичне життя України мають пересічні мешканці цього регіону напевно не має потреби говорити.
  Тому першочерговою , я вважаю, є задача донесення до них істинної інформації про стан речей.
  Ті з персоналу ДД , хто вивчав "Історію КПРС" , думаю памятають , яким чином достатньо швидко більшовики впровадили в суспільстві абсолютно нову ідею -  причому суспільство було неосвідчене та не мало засобів коммунікації.
Відповідь -  друковане видання , яке доходило до кожної людини.
В наш час немає потреби мати агітаторів , які б ходили по хатах і читали "Іскру". Достатньо  рази два на місяць класти в поштову скриню газетку не дуже великого формату з стислою інформацією , яка була б викладена в яскравому стилі , з гумором, можливо з сарказмом. Навіть якщо в перший- другий  раз людина її викине, то на п'ятий прочитає. Якщо це буде цікаво ,то прочитає і дасть іншим.
   Впевнена через недосить незначний проміжок часу свідомість людей почне змінюватись.Ще раз нагадаю про вплив на свідомість радянських людей Жванецького та інших.
   Постає питання , про того хто зможе створити таке друковане видання ?
   Закликаю Вас ,колеги , до обговорення.
   Пропоную тим , хто знає яким чином донести цей матеріал до керівництва БЮТ , це зробити , оскільки я не бачу іншої політисної сили ,  яка б могла це організувати.
  
 
  
,