для старых юзеров
помнить
uk [ru]

фкантєкстє 30 вересня - 04 жовтня 2008 року


фкантєкстє 30 вересня - 04 жовтня 2008 року
Вітя, розпускай! Розпускай, Вітя, поки хитра баба знов чогось не придумала! Вітя, ти ж бачиш, що вона погодиться на все, тільки б ти не розпустив. А ти, Вітя, розпусти! Хто господар в хаті?!  
 
Розпускай! Пацан сказав – пацан зробив. Зробив і всім розказав. Шо, нема як доколупаться? Та хай Славік Кириленко ноги на стіл виставляє під час переговорів. Терпить, гадина? Ну, я не знаю… Хай тоді Зварич димовушку якусь запалить. Ну, таку, з лінійки пластмасової. Воно символічно і гарно, як політика «Нашої України» - ледве тліє, а смороду!!!! Терпить? Ну заставте її прийняти резолюцію про засудження  агресії Великобританії проти Аргентини на Фолклендських островах у 1982 році! Та нормальна резолюція – Аргентині воно не допоможе, а Британії все одно. Підпише?! Нема приводу не йти в коаліцію? Нема приводу розпустити Раду? Ну, блін, все самому треба робити. Значить, читайте уважно і конспектуйте, я два рази не повторюю.  
 
Чого розпустили перший раз? Не пам’ятаєте? Так я нагадаю:
 
«Порушення конституційних норм щодо формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України спотворює результати народного волевиявлення, здійсненого відповідно до статті 69 Конституції України через вибори народних депутатів України у березні 2006 року, є нехтуванням конституційних виборчих прав громадян України, призводить до ігнорування конституційного принципу народного суверенітету, закріпленого у частинах другій та третій статті 5 Основного Закону України.»  
Указ Президента України №264/2007 від 02 квітня 2007 року.  

 
А тепер майстер-клас від мене, на фоні всіх 860-ти чоловік з президентського секретаріату, не побоюсь цього слова, логічного: спотворення результатів народного волевиявлення відбулось 28 березня 2008 року. Не пригадуєте чому? Як ні? Саме в цей день було створено партію «Єдиний Центр». Помітною рисою цієї партії було те, що вона саме в день свого створення вже стала парламентською партією. Її ніхто не обирав. Її програму не схвалив жоден виборець. Не зафіксовано ЖОДНОГО голосу ЖОДНОГО громадянина України відданого на підтримку програми партії чи її кандидатів. Ця партія не брала участі у виборах. Її не було у бюлетенях, ніхто з виборців не ознайомився з програмою партії. Ніхто з виборців не знав складу партії але вона ОДРАЗУ після створення була представлена у парламенті країни. Чи це не є  нехтуванням конституційних виборчих прав громадян? Чи не призводить це до ігнорування конституційного принципу народного суверенітету?!
 
От яка логічна і гарна причина розпустити всю цю антидемократичну Раду. Взагалі – то у нас можна (і треба!) розпускати все, що антидемократичне і антиконституційне. Другий на черзі Конституційний Суд. Нафіга він нам здався, коли конституційність чи неконституційність законів визначає Секретаріат Президента? А вірять тому секретаріату беззаперечно, навіть ті, кого він сам же – замість суду і слідчих органів – іменує зрадниками та злочинцями. От прийняли кляті зрадники 2-го вересня купу законів, а в Секретаріаті сказали, що вони антиконституційні. І все. І засоромились (злякались?) кляті зрадники прокремлівські, і повідміняли майже всі, крім одного супер-антидемократичного про референдум, бо забракло 2-х голосів. От яка вона небезпечна демократія! Вірніше, пардон Джордже Джорджевичу, в якій небезпеці демократія! Пішли два десь попісяти і тепер народ має право висловити свою думку з будь-якого приводу… Наче когось цікавить думка того народу?! Як діти їй-бо… Ну нічого, у нас закони і так не виконуються, так шо – до лампочки той закон. Хай у школі вивчають разом з законом Ома…
 
Третя лишня структура у стрункій моделі демократичної країни у нас, безумовно, суди загальної юрисдикції. Розпускати їх не треба, а реформи провести можна. Реформу можна доручити С.В.Ківалову. Хай уже нормально собі чоловік вивісить тарифи на призначення суддів на дверях та приймає, врешті, платежі по безготівці і у гривнях. Бо, чесне слово, такі валютні інтервенції готівкового доллара у економіку країни, які проводить Сергій Васильович може собі дозволити не всякий центральний банк. А суддям стане набагато легше – для чого уже прикидатись та ховатись наче школярі на перекурі? Проста і об'єктивна  процедура аукціонів з купівлі потрібного рішення, замість  заплутаних і суб'єктивних судових розглядів вирівняє ситуацію в країні та стабілізує суспільне становище. Народ повинен зрозуміти – Закон один для всіх але ціна для кожного різна.  Тобто, справедливість є. Але подумай, чи варто за неї боротися?
 
В ідеалі – потрібно розпустити всіх. Взагалі. Залишити тільки прем'єр-міністра. Тобто прем'єрку. Бо якщо тої, з косою, не буде – порушиться стрункий і логічний причинно-наслідковий зв'язок. Тоді важко буде пояснити причину повені в Галичині, вибухи складів з боєприпасами на Харківщині, і піратства в  Сомалі.
 
До речі – про причинно-наслідкові зв’язки і причину всього зла. Нещодавно, вченими беззаперечно доведено, що  все зло на світі почалось саме у той день, коли Абрам Кельманович Капітельман одяг на себе лапсердак і пішов до нотара, щоб залишити таємний заповіт, у якому дав настанову назвати правнучку Юля і заплітати їй косу бубликом. (див. Додаток №343 до «Протоколів Печерських мудреців», укладач Д. Кірзак, видавництво «Арійський Автобан», МАУП, К, 2008).  Абрам Кельманович, звичайно не міг передбачити глобальних наслідків свого вчинку, бо ж сам був просто сліпим знаряддям в руках світової закуліси, жидо-масонського всесвітнього уряду і Медведчука. Для чого я тут все це розказую? Та просто так. Якось так спало на думку познайомити широкий загал з певними метафізичними одкровеннями, якраз напередодні: а) перевиборів; б) президентських виборів. І, я вас прошу, не шукайте, будь ласка, ніякого там антисемітизму чи ксенофобії. Ніхто нічого поганого на увазі не має. Воно, знаєте, так часто у світі буває – скажеш, що у Капітельмана внучка курва з косою так Капітельман же ж і не образиться, бо, по-перше, це, може, й не його внучка, а по-друге – у нього, може, взагалі онук! Згоден, що тяжко тепер Капітельману зробити відповідні роз'яснення всьому Подолу але не будемо дріб'язковими – це вже проблема не самого Капітельмана, а для тієї, кого назвали його внучкою, це взагалі не проблема – їй би на літак встигнути та на кріслі втриматись. Бо як одне, так і друге просто з-під задниці вихоплюють…
 
А чому, до речі, вихоплюють? Ну, крісло, тому що є така стара гра про «бабочку», яка встала і «мєсто продала». Поки що «бабочку» важко змусити встати. Вона місце не продає навіть за звабливу перспективу помножити, того що водить у грі, на нуль за допомогою коаліції з ПР і кількох законів, вводячи своїм танго у ступор навіть вічноживого дідуся Леніна, який виглядає рєбятьонком зі своїм знаменитим «крок вперед і два назад» поруч з такою балериною сучасності, як Юлія Володимирівна.  А літак – то данина традиції. У нас так споконвіку було, що «пєрвим дєлом – самальоти, а дєвушкі – патом».
 
Так що все абсолютно справедливо. Дєвушкі – патом.  Тим більше, якщо вони їдуть у таку глуху провінцію Київської Руси, як Москва. Це набагато менш вартісний візит, як міждержавна поїздка Князя Київського до Галицько-Волинського князівства… Не займайте мене! Якщо заплющити очі і вийти в астрал та змоделювати собі дійсність своєї мрії – то тільки так можна виявити логіку у відносинах президента і прем'єрки. Тільки так. Бо нормальній логіці не підвладно і у нормальну голову не вміщаються ні ябеди Ющенка на Тимошенко у Вашингтоні ані плебейське хіхікання Тимошенко на хамські випади кремлівського хан(м)а на адресу президента твоєї ж країни ані їх взаємна бійка за іграшки. Це було б схоже на дитячий садок, якби так не смерділо. Памперси їм треба. На голову.  
 
А часи таки міняються. Ось і у Партії Регіонів знайшлися свої «зрадники». Тарас Чорновіл, нарешті, назвав речі своїми іменами – всралися. Ось і весь результат, на який спромоглась ПР. А як напружувались! На обличчях стількох представників ПР ми бачили шляхетну зосередженість. Виглядало на задуму, виявилось – корчі. От цікаво, а що ж пообіцяли Віктору Фьодоричу на Банковій? Знову ширку після перевиборів? Крісло прем'єра? Наша пісня гарна й нова – починаймо її знову!
 
Цікаво жити! Не губіть темпу, давайте жвавіше. Розпускай, Вітя Раду, розпускай, Юля, косу! Розпускай руки, Вікторе Федоровичу! Ех, кльово! «Чужі» проти «хижаків», а всі ж, сука, НАШІ.  Бери, народ, в руки поп-корн. Як стане зовсім весело – дістанемо вила.
 
Пізно б не було…
Канаріс [04.10.2008] | Просмотров: 31190

2 3 4 5
 Рейтинг: 46.2/12

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Увійти через Facebook



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook