Несподіваний висновок КрафтВерт на мій камент до ІМХО "Двуязычники" підштовхнув мене до написання цього ІМХО. Чому всі намагання підтримувати українську мову, традиції і взагалі розмови на цю тему викликають бурхливу і не завжди коректну полеміку навіть на такому доволі культурному сайті? Звісно,рівень  вище плінтуса, але іноді нижче табуретки.В українській державі має бути більше українських шкіл, ніж за совка? Логічно. Згадала радянські часи, коли сусідка привезла семирічного сина "від баби з села", бо настав час його до школи віддавати. А на нашому масиві школи, звісно, були тільки російські з українськими класами (якщо набереться достатньо дітей). Хлопчик розмовляв тільки суржиком, але все ж таки українським. Якби нормальна українська школа, вдосконалив би мову до літературної.Але мама, теж суржиконосій (хай не ображається, то тільки констатація факту) вирішила віддавати малого в російський клас: " нехай по-руському вчиться, бо як потім в інститут вступить?" Але то було у минулому столітті, десь у 1982-3рр. І що ми бачимо тепер? Повернути російську мову в офіційні установи для офіційних осіб, бо вони не здатні за майже 20 років незалежності державну мову вивчити? Знаєте ж прислів*я: "Якщо зайця бити, він і сірники навчиться запалювати"? А цих ніхто не бив, а натомість вони обіймають високі посаді, отримують гарні гроші, відпочивають, лікуються за рахунок держави, навіть у прем*єри вдруге пнуться, а віз і нині там.Їй-бо, навіть колишній прокурор Шишкін більшу повагу викликав, хоч його українська звучала, як китайська, але ж він намагався в Раді державною говорити! І справді, анекдот про те, що українська мова найважча для декого недалекий від істини.Хоч я особисто вважаю, що річ у тому, що визначається англійським словом attitude у негативному сенсі. "Вот такая у меня поза, не хочу,не буду, я этому государству ничего не должен, мало того, что я" плачу  налоги, создаю рабочие места...вам еще (неценз.) надо, чтоб я вышиванку надел?"(цитата з каментів). Як на мене, хоч кіпу чи косоворотку. не моє це діло. Ніхто не змушує любити керівників держави, але така неповага до своєї землі...образливо. А згаданий на початку статті КрафтВерт на один з моїх каментів сказав так (йшлося про випадок у Київському театрі російської драми, коли гардеробниця уперто мене ігнорувала, кому цікаві подробиці, читайте коментарі до "Двуязычников"): Усе це, мова і одяг -"Это вызов- получите, клятые москали!" Я питаю, до чого тут виклик? До чого тут "москалі? Наче "москалі" - це сонце, а всі решта - малі планети, які обов*язково навколо цього "сонця" обертаються. Відповім так "It's not always about them". А простіше, ніякий то не виклик був! Я прийшла у гарненькій вишиванці у "Російську драму" не для того, щоб "москалям" дошкулити. Мені її доця подарувала. І вона мені дуже пасує!