По всій Україні - відбуваються вечірні богослужіння за наших воїнів: це дуже важливо бути вдячним, - але, також і самим важливо брати участь у цій шахматній партії зі смертю...
 
І всі інші ангели стануть охороняти начу міцність та велич українського, безстрашного воїна. Зеленський скликає Ставку - аби завдати удару по ворогу: війни в обороні не виграються.
 
Але, - варто просто просити у Бога чогось не для себе - а спільного, для нас всіх. І далі вечірня зірка вкаже дорогу для багатьох, хто стане прокидатися аби самому долучитися до цієї війни - до нашої остаточної перемоги над своїм страхом та лінивістю.
 
Світло - прийде знову до наших домівок. І настане ранок. Але - немає нічого важливішого ніж наша рідна земля, котра нас народила та виховала, - котра дала нам можливість створити свою сім"ю та прихисток від злих ворогів. Всі хочуть аби ми знову стали слабкими та стали товаром в чужих руках - але: нам потрібна сила духу та принципи і риси характеру - тоді станемо пробудженими та мудрими...
 
Святість лицаря бачить океан зі слів - там люди шукали свого дому.. - вони знайшли великий український храм, що стане поворотним моментом у їхньому драматичному житті. Все далі та далі іде поїзд свободи та безстрашності, - життя навчає нас керувати процесами та любити інших, будучи толерантним.
 
Знову народжується Ісус.
 
Після того як ми маніакально станемо захищати своє - те що належить нам по праву, прийде нове велике правило та закон, бо ми зможемо домовитися.
 
Настануть свідомі криголамні лінії у характері та історії, душі та розумові.
 
Ми зможемо все здолати якщо станемо любити інших та починати дарувати іншим те що хочемо аби дарували нам...
 
Кров тече не лишень для того аби ми проснулися та стали розумними та сильними - вона огортає собою нашу душу: вона стає джерелом звільнення та подолання, святости гри та таланту будувати та творити свою долю...
 
Всі ці люди навкруги - стали для нас баратами та сестрами - бо ми маємо сили жити та думати: наступає останній поєдинок із самим собою...