Дякую нашим ріднесеньким солдатам за Вашу сміливість та самопожертву.
Зазвичай у мене багато різних слів, якими я вправно та із задоволенням  жонглюю.
Проте у мене немає таких слів, якими можна висловити мою вдячність.
 
Бережіть себе. Любимо та чекаємо.
 
Ну і трішки поезії (виключно для виконання плану по буквам).
На жодні Слоьми нікого не запрошую:
 
Журавлі.
Рамсул Газматов.
 
Мені здається часом, що солдати,
Які не повернулися з боїв,
Лягли не в землю, а полетіли в небо,
перетворились в білих журавлів.
 
Вони летять і журавлинним клином
Розп'яте небо і моя душа.
Тому мені так гірко і так сумно
На клин дивитися у небесах…
 
Вони летять спокійні і величні,
І споглядають зверху на земне.
Я бачу в небі проміжок між ними.
Можливо, там чекають на мене.
 
Настане час – я в небеса полину,
У синю і далеку височінь,
Тому у снах привітно і зазивно
Курличуть журавлі вночі.
 
ПС. Переклад присвячено воїнам, що загинули при захисті України.
 
https://www.facebook.com/Luhansk.official/videos/602731547983059/