Володимир Олександрович зранку зайшов у офіс президента злий і незадоволений. Вчора секретарша, чи хто вона там у нього, сказала, що багато народу незадоволено його президенством. Він відкрив ногою двері у свій кабінет і по інтеркому визвав Шмигаля. За хвилину з’явився Шмигаль.
- Що бажаєте, Володимире Олександровичу? – розтягнув рот в усмішці Шмигаль.
- Присажуйсь. Балачка є.
- Спасібочки.
- Ти понімаїш, Деня, яка херня. Мені секретарка сказала шо народ хоче мені об’явити як його, - потер пальцями носа, - чмо, ні, чпок, а-а-а, ічпокмент.
- Може імпічмент?
- О, точно. Так і сказала – імпічмент. А шо це означає?
- А це означає, Володимире Олександровичу, що Вас у відставку. Тобто, нахер с пляжу.
- Та ти шо! А шож робить? Вона ше казала шо в мене і той, як його, рейган падає, наші сатаністи підщитали. От бля. Тільки президентське крісло нагрів і вже в відставку. Треба шось робить. Ану думай. Ти головастий.
- Та не рейган, а рейтинг, і на сатаністи а статисти. А думать тут нема чого. Треба народу якусь картонну дурилочку зробити.
- А-а-а, пойняв! Це як і кіно про Шарапова?
- Ні. Краще як у кіно про Голобородька. Народ такому краще повірить.
- І шо там по сценарію?
- А шо, зробим, напрімер, опрос насілєнія. Тіпа, Ви общаїтесь з народом. Совєтуїтесь. У багатьох ше совок в голові і вони люблять коли з ними власть совєтується. Зробим, тіпа, «П’ять питань від президента». Такий, наче, раферендум неофіційний. Юридичної сили він не матиме, а народ заспокоїться.
- Галава-а, класно придумав. А які питання до народу я буду задавать?
- Ну, Ви ж обіцяли боротьбу з корупцією. То і перше питання має бути про корупцію. Наприклад так: «Чи підтримуєте ви ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах з відбуванням покарання умовно?»
- Клас. А друге питання?
- Та шось треба про Донбас. Ви ж знаєте, в Україні половина москалів, і всі переживають за Донбас. І Ваш тьоска в Кремлі буде довольний шо Донбас не забувають. Тому, думаю, питання треба поставити так: «Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей за рахунок всієї України?»
- Круто. А далі?
- Ви ж знаєте, що всіх турбує велика кількість депутатів. То потрібно пообіцяти їх зменшити. І питання поставить так: «Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300, збільшивши їм зарплату за рахунок скорочених?»
- Ульот. А далі?
- Отут якраз і про ульот. Ви знаєте скільки в Україні наркоманів?
- Нєа.
- Отож. Більше двох мільйонів. А я, як колишній бугалтир, пощитав, шо це примєрно дванадцять відсотків виборців, і, якщо їм легалізувати траву, то вони всі будуть за Вас. Тому питання поставим так: «Чи підтримуєте ви легалізацію каннабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих і мінімізації ломок у нариків?»
- Маладєца. А тепер треба шось про міждународну політіку.
- А як же. І про політіку забацаїм, так, щоб народу мозги поплавились от непонятки. Тіпа так: «Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності, бо без ядерної зброї з нею ніхто не хоче рахуватись.»
- Пайдєт. Шо, вже п’ять вопросів? Тоді оддай цьому директору, чи як його, - коректору, і будим озвучувать для народу. І лохам радість, і нам спокійніше. Нюхну, ой, пийну кави і работать далі.
Пи. Си. Флеш-карта, на які був записаний цей діалог, мені дісталась трохи пошкодженою, тому за правильність інформації на ручаюсь. Можливо щось відновилось із спотвореннями. Але, як казав Кацман Лейба Мойкович, маємо, що маємо. Приємного всім вихідного дня.