для старых юзеров
помнить
uk [ru]
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Перезавантаження.

Перезавантаження.
     Трохи фантастики. А, можливо, і не зовсім фантастики. Кожний хай розуміє по вірі своїй. Як стверджує статистика, більше половини людей на Землі – християни. Тож наперед вибачаюсь, якщо зачеплю ненароком чиїсь релігійні почуття чи переконання. Бо серед читачів, мабуть, є, крім атеїстів, і щиро віруючі.
 
     Петро Петрови, як завжди, прийшов на роботу на десять хвилин раніше. Це був його особистий час. Він набирав з старенької кавоварки в свою золоту чашку кави, кидав один кубик цукру, розмішував золотою ложечкою і йшов на балкончик. Чашку й ложку жартівники по роботі прозвали золотими тому, що Петро Петрович їх ніколи не мив, а тільки споліскував. Тому вони мали коричнево-золотистий кавовий наліт і ніхто вже не пам’ятав їх первородний колір.
 
     Петро Петрович виходив на балкончик, закурював цигарку, смачно затягувався і сьорбав гарячу каву. В ці десять хвилин він думав про вищі духовні цінності, про влаштування Всесвіту, про Бога (є він, чи немає), про малу зарплату, про нудну роботу і таке інше. В цей час ніхто не мав права його турбувати. Навіть шеф. Потім, з п’ятнадцяти хвилинним запізненням, прибігав його підлеглий і помічник Ванька. Він розповідав чергову історію як переводив сліпу бабусю через дорогу, чи як зійшов з рейок трамвай, чи як раптом в метро виявився затор і тому він запізнився. Всі дружно сміялись з Іванових байок і приступали до роботи.
 
     Відділ Петра Петровича займався розробкою квантового комп’ютера, а Ванька був талановитим програмістом. Квантові комп’ютери, це зовсім інший напрямок обчислювальної техніки. Комп’ютер всього в тридцять два кубіта може замінити цілий обчислювальний центр з простими бінарними супер комп’ютерами. Але програмування квантових комп’ютерів надзвичайно складне і багато в чому незрозуміле. Є декілька алгоритмів для програмування квантових комп'ютерів. Створені спеціалізовані мови програмування, які дозволяють запис квантового алгоритму з використанням конструкцій високого рівня. Можна виділити дві основні групи квантових мов програмування: імперативні квантові мови програмування і функційні квантові мови програмування.  Найвідомішими представниками першої групи є QCL і LanQ.
 
     В світі ведуться також роботи з розробки функційних мов програмування для квантових обчислень. Приклади включають QPL Селінджера, і Haskell-подібну мову QML, розроблену Алтенкірчом і Ґретажем. Квантові мови програмування високого рівня, засновані на лямбда-численні, були запропоновані ван Тондером, Селінджером і Валіроном Аріґі і Довеком.
 
     І у всій цій, майже містичній лабуді, міг розібратись тільки Ванька. Тому йому і сходили з рук його щоденні запізнення. Тим більше, вже був готовий прототип сто двадцяти восьми кубітного квантового комп’ютера і Ваня доводив до ума його програмне забезпечення. Правда це була машинерія яка займала досить велику кімнату. Потрібні були охолоджувачі, які охолоджували кристали процесорів до наднизьких температур. Потрібні були лазери для оптичних частин комп’ютера і багато інших допоміжних пристроїв.
  
     Спочатку була ейфорія, що наша країна випередила навіть  Intel. Вони спромоглися зробити тільки сорока дев’яти кубітного, а Україна вже має сто двадцяти восьми кубітного.  Потім фінансування на пошукові роботи урізали. Спочатку прийшов чиновник з міністерства енергетики. Поцікавився скільки це залізо бере енергії. Спитав чи можна на цій залізяці майнити крипто валюту. І коли почув, що найближчим часом це поки що неможливо, втратив всяку цікавість. Потім був чиновник з міністерства фінансів. І коли теж узнав що з крипто валютою швах, то теж пішов незадоволений. А згодом і фінансування урізали.
 
***
     Сьогодні Петро Петрович, як і завжди, вийшов на свій балкончик з кавою. Він тільки закурив цигарку як на балкончик впурхнула секретарка Елочка:
- Петро Петрович, Вас шеф терміново визиває!
- Пожежа там, чи шо, - буркнув Петрович, але потушив недопалок, поставив на стіл недопиту каву і сердитий почвалав за Елочкою до шефа.
 
     В кабінеті у шефа сидів чоловік зі східними рисами лиця, одітий в якусь накидку, схожу на вбрання тибетських монахів. І тільки Петрович відкрив рота щоб виказати своє незадоволення, як шеф радісно заявив:
- Знайомся Петрович, це тибетський лама. З самого Тибету до нас приїхав.
- А мені що з того? – хмикнув Петрович. Я буддизмом не захоплююсь.
- Захопися як все взнаєш. Людина нас хоче обсипати грошима.
- Ну, це вже цікавіше. А що він хоче?
- Купити наш прототип квантового комп’ютера.
- І за скільки?
- За десять мільярдів євро.
- За скільки, за скільки? – перепитав Петрович потираючи пальцями ніс. Може за десять мільйонів.
- Ні, мільярдів. Тільки тобі з Іваном доведеться їхати у відрядження, в їхній монастир, щоб налаштувати комп’ютер. Він і відрядження вам оплачує, по мільйону євро кожному. Фантастика. А як заживе наше Науково-виробниче об’єднання? Та ми за ці гроші тисячу квантових соберем. І нові розробим, і зарплату збільшимо. Е-ех, везуха-а, - замріяно підняв до стелі очі шеф.
 
     Збирались не довго. Демонтували всім відділом обладнання, погрузили в «Мрію» і полетіли. По дорозі Петрович спитав ламу:
- А навіщо Вам такий комп’ютер? Ще й такі гроші за нього заплатили.
- Розумієте, - почав лама, - наш монастир вже більше двох тисяч років намагається вирахувати ім’я Бога. Але, хоч над цим і працює триста монахів, робота йде дуже повільно. Ми надіємось, що Ваша машина прискорить роботу в тисячі разів.
- І навіщо Вам знати ім’я Бога?
- Розумієте, ім’я Бога, це вселенська таємниця. Але ми вирахували, що воно має сорок шість літер, як хромосом у геномі людини. Але одна літера неправильна. І тому, коли Бог творив Світ, він припустився помилки і створив людину з деяким вадами. Через це в світі існують людські пороки: жадібність, заздрість, хамство, ненависть, розпуста і багато інших. Коли ж ми вирахуємо ім’я бога, і виправимо неправильну літеру не правильну, то цей світ зникне, і Бог зможе створити новий, скоригувавши свої помилки.
- Тобто новий світ буде ідеальним? – почухав потилицю Петрович.
- Фігня це все, - махнув рукою Ваня. Скільки ім’я Бога не повторяй нічого не зміниться. Як були злодії, так і будуть. Як були лохи, так і будуть. Як були роботяги, так і будуть. Бо Бог – то попівська видумка і його немає.
- Даремно ви так, хлопче, - сказав лама. Сподіваюсь, ви встигнете все побачите на свої очі.
 
     Майже два тижні Петрович і Ваня монтували комп’ютер. Потім ще місяць вчили монахів на ньому працювати. Нарешті все було закінчено. Залишалось три дні, щоб дочекатись літака, який літає раз на тиждень, і прощай Тибет. А дома жде мільйон євро. Можна жити приспівуючи.
 
     Нарешті додому. Петрович і Ваня вийшли з монастиря ще затемна, бо до аеропорту йти три кілометри, а літак вилітає зарані. Хлопці йшли гірською стежкою. В небі яскраво світив місяць та зорі. Раптом Петра Петровича щось насторожило. Якесь відчуття тривоги защеміло в грудях. Він підняв до неба голову і з жахом дивився як одна за другою згасають зірки. Раптом погаснув і місяць…
 
     Пи. Си. Хто не зрозумів про що мова, я не винуватий. Винувата Юля. Бо вона все вкрала. Або винуватий Петя. Бо він борига. А, може, винуватий піськограй. Бо він кловун. Розважайтесь. biggrin


© TVOREC [16.10.2020] | Рейтинг: 37.4/27 | Просмотров: 1429

2 3 4 5 37.4/27




Комментарии доступны только зарегистрированным -> Facebook-login



загрузка...




programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Пожалуйста, войдите с помощью
Facebook-login