Дійові особи
- Зебілко (Припиздент)  
- Нарід (Український Нарід)
 
Дiя перша.
 
Стадіон, зроблений з папьє-маше разом. Входить Нарід. Нарід дико і страшно реве, вимагає Негайної Халяви, Відрубаних рук, Посадити Усіх та Дешевого Газу, деякі особливо йобнуті із Наріду – хочуть ще й Стару пиздливу блядь Юзергілю за канцлершиху!
 
Подекуди можна почути обривки розлючених фраз типу: “Хлопці! Хорош терпіти. Алігарти бабло гребуть, а ми сраки пнемо та втому лопатою вигребаємо.” Входить Зебілко, падає на коліна та голосно псує повітря, хоча збирався вскочити та крикнути.
 
Набравшись духу Зебілко верещить огидним сиплим голосом: Мовчать!.
Всі мовчать так, що навіть стає ніяково.
Зебілко. Не розмишлять! Чмо хахляцьке! Іттіть!
Голос із Наріду. Та куди ж іттіть?
Зебілко. Іттіть. Контра. Кто не хоче країни в смартфоні, вб’ю нахуй!

 
Зебілко вириває з грудей сердце, яке світить карасиново-зеленим світом, і вимахує ним як фонарем. Я Вам, Чмо хахляцьке, покажу кінець епохи бідності!
Голос з Наріду. Ні хуя собі!
Зебілко. (Кричить.) Урааа! Вперьод, Чмо хахляцьке!
 
Всі біжать за Зебілком у напрямку протилежному тому з якого прийшли.
 
Дія друга.
 
Болото. Входить натовп з Зебілком.
Зебілко. Іттіть!
Голос з Наріду. Та вже мабуть прийшли: Де дешеві тарихфи, де всьопавосім?
Зебілко. Контра. Не пиздіть. Іттіть.
Голос з Наріду. Я їбав таку жизнь.
Зебілко. Харош, пизда ваша мати. Шо поставали?
Запопадливий голос з натовпу. Зебілко! Серце гасне!
 
Справді. Серце в руці Зебілко починає гаснути. Зебілко кидає його з розмаху об кочку і затаптує ногами. Потім вирива у себа печінку. Печінка відразу ж починає горіти зеленим вогнем - Я вам прінесу Мир і перестану стрілять!

Зебілко. (несамовито реве) Іттіть!
 
Зебілко і Нарід зникають у напрямку протилежному тому з якого прийшли.
 
Дія третя.
 
Пустиня. Входить натовп з Зебілком.
Зебілко. (шуткує) Вот ніхуйова пагодка. Скоро можна і посадки почати. (Нарід мовчить)
Зебілко. Шо мовчите? Га? Де Юзергіля, стара блядь!
Голос з Наріду. Вчора здохла.
Зебілко. (Розчаровано) От, курва, не встиг подякувати за піддержку.
Зебілко. (Невпевнено) Іттіть?.
Голос з Наріду. А не пішов би ти на хуй!
Запопадливий голос з Наріду. Зебілко! Печінка згасає. (Зебілко кида об пол смердючу згорілу печінку)
Запопадливий голос з Наріду. Зебілко! Нирки рви – вони горітимуть. (Зебілко вирива нирки – Я може колись заведу вас у Нато та ЄС!. Нирки горять, але не так яскраво, як хотілося. Тоді Зебілко і їх кидає у пісок.)
Зебілко. Що, падлюки. Тепер довольні? (Нарід мовчить)
Зебілко. Тепер Вам піздєц! (помирає)
Голос з Наріду. Ніхуя нє піздєц! Ми тут в пустині сад зробимо – тільки от знайдемо собі нового Зебілку!
Голоси. А вірно хлопці! А діло каже!
Голос. Ураааааа! Вперед, Чмо хахляцьке!
Всі. Ураааааа!
 
Завіса