"Без одного неможливо уявити багатьох".
„Творіння розсудливих затьмаряться витворами несамовитих.“
Платон
 

Іван Петрович був великим прихильником програми Ілона Маска по колонізації Марса. Але його непокоїло, що Ілон Маск кинув усі свої зусилля та кошти на розробку надпотужних вакуумних двигунів Raptor, замість того аби подбати про забезпечення колонізаторів у далекій чужині, продуктами сільського господарства. Тому Іван Петрович із великим ентузіазмом взявся за вирішення цієї проблеми.
 
Наприклад, Іван Петрович важко працював над пректом розведення на Марсі свиней і курей, тому-що він не міг собі уявити життя марсіанців без сала, шкварок, чи без яєць. Це було б нечуваним всемарсіанським зубожінням. Із марсокурами проблем не було - несуть собі яйця та й несуть,  а от марсосвині мали мати здатність до фізіологічної регенерації. Наприклад, захотілося колонізаторам холодцю. Ну не різати ж цілу марсосвиню через таку дрібницю. Це ж не Великдень і не Різдво, не можна так безглуздо розкидатися марсосвинями. Тому, якщо вже припекло із тим холодцем, то краще відрізати одну ногу, а через якийсь час, та нога повністю відросте.  Таким чином і марсияни ситі і марсосвині цілі. От, тільки з марсокоровами поки-що ніяк не виходило, бо де ж на Марсі накосити стільки трави для сіна.
 
Що до картоплі, то Іван Петрович зовсім про це не турбувався, бо як продемонстрував першопроходець Метт Деймон, картопля на Марсі росте сама по собі - тільки встигай збирати. Єдиною супровідною проблемою у цьому питанні були колорадські жуки і складності із їх збиранням та утилізацією. Але Іван Петрович не дуже тим переймався, вважаючи що для нього це занадто проста задача.  Насправді, складнішим завданням було створення в умовах низьких температур, ферм для розведення та розмножування нутрій. На його думку, всі переселенці мають мати гарні, високі нутрієві шапки-вушанки, бо інакше, - якщо, наприклад, кролячі - то це би було марсокурам на сміх.
 
Отакі свої проекти Іван Петрович мав намір запропонувати Ілону Маску.  Але перешкода полягала у тому, що Іван Петрович не знав англійської мови і він вирішив її опанувати за допомогою україно-англійських словників, котрі були тільки у пана Шторца - сусіда через стіну. Той мав безліч різних словників, навіть з Африканської Мандинки та Новозеландської Маурі. А у невеликій домашній бібліотеці Івана Петровича була всього одна-єдина книжка Платона "Діалоги", та й ту майже з'їли миші. Ті обгризені по краях роздуми видатного філософа, Івану Петровичу доводилось додумувати самому. І хоча це вже не мало нічого спільного із оригінальними думками Платона, власні інтерпретації Івану Петровичу виглядали ще навіть більш геніальними.
                                                                            
                                                                              ****
 
- А на кой хер тебе понадобились английские словари, ась?! -нетерпляче поцікавився пан Шторц у Івана Петровича. - Может ты собрался стать сильно умным и съеб@ть у Эуропу?!
 
Після такого натиску моторного пана Шторца, Івану Петровичу нічого не залишалось, як поділитись із ним своїми планами та проектами щодо Ілона Маска. Пан Шторц, уважно слухав, нервово посмикуючись, покусуючи губи і покриваючись червоними плямами, а  коли Іван Петрович закінчив, вибухнув як тротил :
 
- Ты, старая обезьяна, собрался помогать этому мерзотному ушлепку? - трясся пан Шторц. - Ты что, действительно не понимаешь насколько та идея, шо до освоения Марса, вредоносна?!!
 
- Не... н-не розумію, - розгублемо відповів переляканий Іван Петрович.
 
- Так слушай сюда, одноклеточное! - вирував пан Шторц. - Если станет возможным жить на Марсе, то все наши махровые коррупционэры сразу свалят туда, прихватив с собой усё награбленное! И тада, неотвратимый меч правосудия, не сможет настичь этих ублюдочных торбохватов! Они будут там себе отсиживаться и жировать на твоих марсосвиньях и марсокурах!  Ты этого хочешь?! А тада кто за тварей  будет отсиживать?! Кого тада  сажать?! Шо, нас с тобой?!
 
- Але що ж тепер робити? - запитав приголомшений Іван Петрович.
 
- Как что?! Я даю тебе словари, ты учишь английский и пишешь письмо этому дегенерату!
 
- А що писати? - боязко запитав Іван Петрович.
 
- Напиши, - ще більш пожвавившись застрочив пан Шторц, - что, дескать, пан Шторц приказывает немедленно прекратить свою вредоносную деятельность и разные там исследования Марса! Свернуть все программы, закрыть все лаборатории, демонтировать Рапторы-шмапторы и Фалконы-шмалконы.  Скажи также, что я лично прослежу за исполнением и, если он не выполнит этих условий, то будет сидеть. Вечно! Все, иди учи английский, а меня куриный шОшлычок ждет!
 
- А марсосвині? - знесилено запитав геть спантеличений Іван Петрович. - Адже вони фізіологічно рекреаційні. Що з ними буде? - Він ще не міг змиритись, що уся його науково-дослідницька програма була ось так несподівано закрита, а усі мрії про розвиток сільського марсогосподарства зруйновані.
 
- А шо тебе до тех марсосвиней? Тебе мало наших? Вон, понаразводили по всей нєньке - куда ни плюнь, в свинью попадешь! - при цих словах, він зупинив свій гострий, бігаючий погляд  на напівпритомному Івані Петровичі.
 
                                                                              ****
 
Три дня і три ночі Іван Петрович студіював англійську і вже чітко уявляв що і як напише Ілону Маску. Як і домовлялись, він закликав для такого урочистого моменту пана Шторца. Той влетів, підштовхнув Івана Петровича до ком'ютера і скомандував:
 
- Ну, Петрович, дадим угля этому недоразвитому Маску! Давай, строчи!
 
Івану Петровичу дуже імпонувала непохитність та завзятість харизматичного пана Шторца і він ніколи не міг встояти перед його інтелектуальним натиском, але при цьому завжди робився безсилим  і від страху все що знав -  забував.    
 
- Ну давай, чего ждешь? - пританцьовував пан Шторц.
 
Переляканий Іван Петрович забув навіть де перемикати шрифт на англійський і одним пальцем натицькав все що міг пригадати:
 
"Дір містер Ілон Маск!
 
Гоу фак йорселф, ю мазафака!
 
Фром зе ботом оф май харт,
 
Іван Петрович"
 

                                                                                  ****