Я маю на увазі, що вибір кожного значною мірою визначається психологічними факторами. Ні, є і інші складові вибору - світоглядна, міфологічна, шкурна, корпоративна, врешті - як чоловік/жінка скаже ("він/вона у мене голова").
 
Не будемо чіпати хазарів, про них наче вже все ясно.
 
Почіпаємо "демократичних" виборців.
 
1. Виборці Ющенка. На 90% це сини і доньки Ющенка, всі в папу. Повні неадеквати, аж до клініки. Впевнений, що потаємно мріють про виграш Януковича, щоб лишень вхопити коротенький кайф від юлькіної поразки. Бо Юлька вимовляє "кааліція", що є найтяжчим гріхом перед щирим українством. 10%, можливо і проголосують за кляту, та лише за умови, що їх добряче вмовлятимуть, визнаючи при тому великі чесноти їхнього дурноватого тати. Про Україну їм даремно нагадувати, бо то їхня парафія, вони ж бо є професійними українцями.
 
2. Виборці Яценюка. Їхній мозок був вражений вірусом "всі-вони-там-однакові", який виробив в закарпатській бактеріологічній лабораторії великий Ру-син (дохтор Балоха), не виключено, що разом із дохтуром Бридським. Ці виборці просто втомилися від "тих самих" і захотіли "нових". Вони просто грають, тому що грати прикольніше, ніж цікавитись хто там і що, читати, а потім ще думати про цю всю муть. Можливо, що частина з них проголосує за "однакову" Юлю, тому що "послідовний" трошки страшний.
 
3. Виборці Тігіпка. Тут опинилися ті, хто зазнав втрат у юлькіну каденцію. Їм байдуже, хто там буде на пагорбах, але не байдуже, що у них буде на рахунках. І коли вони почули від Тігіпки ключове слово "прагматичний", то зразу ж і зробили вибір. За Юлю проголосують лише ті, кого переконають у цьому друзі чи родичі.
 
Така от проста психологія.