Якось унило працюють порохоботи, без вогника, без родзинки. Метушаться наче Гітлерюгенд у Берліні навесні 1945-го. Одним словом: діють за методичками. За їх словами, успішні креативні люди, а в текстах – суцільні ануси, фекалії, «пердаки». Боцман парусного флоту почервонів би. Неначе 7-й клас закрили на карантин. А як казала Ар’я Старк: «Кому потрібен суцільний пердіж?»
 
Дійшло до того, що вже про Шарія телеканал «Висячий» мультики знімає. Уявіть масштаб особи Президента, який наказав знімати мультики про Шарія.
 
Ось я й вирішив трохи врятувати ситуацію – створити (а дещо й запозичити, з посиланнями на джерела) гідну агітаційну продукцію на підтримку глави держави. Причому, абсолютно безкоштовно.
 
Закликаю підтримати мій флешмоб.
 

 
1. Уявімо, що Президент замість чергової пафосно-нудотної промови заспівав би народну пісню.
Вийшло б якось так.
 
«ВІВЦІ МОЇ, ВІВЦІ» (Слова народні)
 
Вівці мої, вівці,
Вівці та ягнята,
Як мене не оберете,
Як вас грабувати?
Як мене не оберете,
Як вас білувати?
 
Вівці мої вівці,
Вівці та корови,
Хто Петра не обирає,
Не буде здоровий.
Не за мене голосуєш –
Маєш хрін моржовий.
 
Вівці мої вівці,
Вівці та барАни,
Хто тут буде панувати,
Як мене не стане?
Хто не любить президента,
В того член не встане.
 
Вівці мої, вівці,
Я ж вам – не теля.
Той, кому погано жити,
То – рука Кремля.
А, хто хоче краще жити,
Той – агент Кремля.
 
Вівці мої вівці,
Вівці ви чи свині?
Об'явлю воєнний стан.
Слава Україні!
Зажену вас всіх на фронт –
Готуй домовини!
Більше виборів не буде –
Капець «Батьківщині»!
І клоуну Зеленому глина, і Грищу лапті!
 
Голос з натовпу: І Україні теж.
 
Мальдівій: Луценко, Грицак, тримайте агента Кремля! Ненавиджу всіх вас!!! Бог вас ПОПУСТИТЬ!!!
 
Луценко: Я по чифіру слабкий, а по горілці ні.
 
Занавіс.
 

 
2. ПРЕЗИДЕНТ НАВІТЬ ПОСИВІВ ЗАРАДИ НАС. З КИМ ЩЕ ТАКЕ ТРАПЛЯЛОСЬ ПІСЛЯ 50? А ВИ, АГЕНТИ КРЕМЛЯ, НЕ ЦІНУЄТЕ. Слова Олександра Вертинського.
 
Чуть седой, как серебряный тополь,
Он стоит, принимая парад.
Сколько стоил ему Севастополь!
Сколько стоил ему шоколад?
 
И в слепые морозные ночи,
Когда фронт замыкал триколор,
Эти ясные, зоркие очи
Создавали панамский офшор.
 
Побеждая врага непременно:
В Иловайске, Дебальцево, ДАП,
Он в скрижали науки военной
Написал имя славное: ПАП.
 
И, когда подходили вандалы
К нашей древней священной земле,
На Мальдивах гудел он на славу:
Фуа-гра, трюфеля, божоле.
 
…Тот же взгляд. Так же речи избиты.
Так же щедры и глупы слова…
Над разделом бюджета корыта
Поседела его голова.
 

 
3. А ЦЮ ПІСНЮ НАПИСАВ ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ.
Відтепер її будуть виконувати на кожній літургії в храмах ПЦУ. Агенти Кремля брешуть, що дідусь просто переробив пісеньку про Сталіна, яку співав у дитинстві. Але ви ж розумієте, яка-то кремлівська провокація.
 
На просторах Родины чудесной,
Закаляясь в битвах и нужде,
Мы сложили радостную песню
О великом Друге и Вожде.
 
Припев.
Порох – наша слава боевая,
Евроинтеграции полет.
С разумом борясь и побеждая,
Наш народ на кладбище ведет.
 
Милитарным и отсталым краем
Стала украинская земля.
Рапсовым поганым урожаем
Заросли колхозные поля.
 
Припев.
 
Нам мозги дурманом заливают
Филарет, Варфоломей, Кирилл.
И теперь оружием бряцая
В патриота рядится дебил.
 
Припев.
 
Ярче зорь днепровского рассвета
Пороха счастливая пора.
Пороха улыбкою согрета
Радуется наша детвора.
 
Припев.
 

 
4. ПІСНЯ ПОЛІТОЛОГА ЮРІЯ РОМАНЕНКА З ЦИКЛУ «СЛАВІМО ЙОГО» НА ЧЕСТЬ ОТРИМАННЯ ТЕРМОСУ (взята з фейсбук-сторінки автора)
 
Попри путінську навалу, попри Ю і Зе,
Термос неньці-Україні благодать несе.
Богообрана країна свій торує шлях.
Слава! Слава Порошенку! Слава у віках!!!
 

 
5. ПІСНЯ ПРО ГЕНПРОКУРОРА (слова – Джамбула, трохи осучаснені, джерело: УП). Не всю ж славу вождеві, треба й про соратників не забувати.
 
В сверкании молний ты стал нам знаком,
Луценко, очкастый и пьяный нарком.
Когда засияли кассетные зори,
АП штурмовал он с отвагой во взоре.
Когда же майданный горел горизонт,
Он сел на коня и поехал на фронт...
А враг насторожен, озлоблен и лют.
Прислушайся: ночью злодеи ползут,
Ползут по оврагам, несут изуверы
Наганы и бомбы, бациллы холеры...
 
Но ты их встречаешь, силен молодец,
Испытанный в пламени битвы Юрец...
Враги нашей жизни, враги миллионов,
Ползли к нам московские банды шпионов,
Донецкие, хитрые змеи болот,
Из Франкфурта немцев отъявленный сброд...
 
Они ликовали, поставив нас к стенке,
Но звери попались в капканы Луценко.
Петра Шоколадного преданный кум,
Юрец разметал их предательский чум.
Раскрыта змеиная вражья порода
Глазами Луценко – глазами народа.
Всех змей ядовитых Юрец подстерег
И выкурил гадов из нор и берлог.
Разгромлена вся скорпионья порода
Руками Луценко – руками народа.
 
Ты – меч, обнаженный спокойно и грозно,
Огонь, опаливший змеиные гнезда,
Ты – пуля для всех скорпионов и змей,
Ты – око страны, что алмаза ясней.
Мильонноголосое звонкое эхо
Летит от народов к батыру Луценко: –
Спасибо, Юрец, что, как кремень-скала,
Стоишь ты на страже святого Петра!
 

 
6. ЛИСТ ПОРОХОБОТА ДО НАРОДУ (автор Вася Обломов). Треба ж мати, так би мовити, зворотній зв'язок.
 
Он явно цель имел одну, стремясь в нее попасть:
Оклеветать свою страну, свою родную власть…
 
Народ, совсем уж не хреней! Ты в клевете погряз!
Что может в мире быть честней, чем выборы у нас?
Не нравится? Так не ходи! Не больно нужен ты!
Сидят расстроены вожди, гаранты доброты.
 
Трудились, горбились, но вот повсюду крик: «Долой».
Плохой достался им народ — неблагодарный, злой.
Народ, ей-богу, е-мое, ты охренел вдвойне!
Нельзя же мнение свое навязывать стране!
 
Нельзя же так давить на власть, откуда столько зла?
Ты можешь без нее пропасть, остаться без бабла!
Народ! Твой пост тебе велит быть флагом чистоты!
Не трогай правящих элит, о них заботься ты!..
 
Мы поняли еще вчера — плохой у нас народ.
В отставку бы его пора, да сам он не уйдет…