Якби мала крила
В небо полетіла б
За далеку хмарку,
Щоб побачить все:
Безкраї простори
Океани, ріки
І Небесну Сотню,
Що жива й тепер.
Чорнії   дерева,
Постамент високий,
Квіти у підніжжя
І пухнатий сніг…
Все це нагадало
Усім українцям
Незабутній жахів
Революції рік.
Хрест стоїть високий,
Як солдат на варті
Дивиться у очі
Кожної сім ї….
Дивиться і знає
Сльози витирає
Бо велике горе
Спіткало усіх.
Поруч стенди, стенди,
А на них обличчя,
Спогади, протести,
Вечір четверга.
Без оружні люди
Падають у сквері,
Покосили пулі
Молоді серця…
Свічки запалили,
Квіточки принесли,
Кожному сердечку
Шану віддали…
Якби мала крила
В небо полетіла б,
Щоб нашим героям
Почесті віддать.
21.11.2018 Ластівка