Невтомні трудівники Мінстеця, штатні і позаштатні, титуловані і не дуже, з порогу відкидають будь-які закиди на адресу Порошенка і К° у тотальній корупції. Мовляв, всі ці "рюкзаки Авакова", "Богдани" Порошенка, Роттердами+, офшори, "собачі будки", зароблені непосильною працею, то ніяка не корупція, а інсинуації та наклепи ворожої пропаганди. В цілому ж країна успішно реформується і семимильними кроками прямує у світле майбутнє. Ясна річ, під мудрим керівництвом сонцесяйного Петра П'ятого. А всілякі критикани, що паплюжать світлий образ мудрого вождя, то є п'ята колона, шатуни, агенти Кремля, словом, "зрадофіли", які розхитують державний човен. Про що й повідав, кліпаючи чесними очима, генеральний ерзац-прокурор Луценко на сесії Генасамблеї ООН.
 
"Гасло про нечувану корупцію в Україні є також інструментом російської інформаційної війни в усьому світі. Тому сьогоднішня міжнародна зустріч є одним із способів донести правдиві факти, я підкреслюю – не гасла, не наміри, а досягнуті факти про те, що Україна зробила".

Ну, Луценка можна зрозуміти. Щоб якось підрихтувати підмочену репутацію свого ясновельможного кума, не гріх навісити локшину на вуха міжнародній спільноті. "Говори, что с этим делом мы покончили давно". Цілком ймовірно, що вона проковтне цей субпродукт. А от з внутрішнім споживачем такий фокус не проходить, корупційне шило вже настільки вилізло з владного мішка, що заперечувати його означає виставити себе на посміховисько. Тож треба шукати нові технології, модернізувати заяложений шлягер про розхитування човна відповідно до сучасних реалій. І "обкатка" почалась, ведучий ICTV Павло Казарін поділився з нами "благою вістю" на головній сторінці УП.  
 
Виявляється, корупція у нас таки є, але на думку Казаріна, це дрібниці, головна загроза – війна. Виходячи з такого постулату, Казарін штучно поділив суспільство на два табори: на тих, хто вважає головною загрозою війну, і тих, хто вважає такою корупцію. Чому штучно? Та тому що суспільство не ділить ці загрози на головну і другорядну, цей маніпулятивний поділ вигадали самі корупціонери та ті, хто годується недоїдками з панського столу. Суспільство вважає обидві загрози головними. Наскрізь корумпована держава, в якій корупція починається з найвищих ешелонів влади, не може виграти війну за визначенням.
 
Ні, Казарін не заперечує згубності корупції.
 
«Коррупция безусловно остается бичом украинской реальности».
 
Здавалось би, логічною була б вимога до влади негайно ліквідувати корупційні схеми, які вона сама й створила. Тим більше, що й сам він заявляє:
 
« "Военное время" может служить идеальным оправданием для коррупционных схем. Злоупотребления идеально объяснять "особенными условиями". Неотложной необходимостью. Исключительной ситуацией. "Война все спишет" – для кого-то это стало универсальным объяснением собственной презумпции невиновности».
 
Аж ні, автор вважає, що така вимога означатиме відмову від спротиву агресору.
 
«Чтобы торпедировать повестку войны – можно инвестировать в тему одной лишь коррупции. Чтобы остановить дрейф от агрессора – достаточно вынести тему вторжения за скобки».
 
Якщо перекласти це хитромудре формулювання на звичайну мову, це означає: якщо хочеш зупинити агресора, нещадно тавруй Путіна. Ясна річ, переляканий Путін виведе своїх найманців з Донбасу, а там, гляди, й Крим поверне. А про корупцію поки що забудь. До кращих часів, тобто до перемоги. В іншому разі ти дієш на користь ворога.
 
«Повестка, которую сегодня использует Москва, довольно незамысловата. "Новые ничем не лучше старых". "Ничего не меняется". "Главный враг не в Кремле, а в Киеве"».

Іншими словами, поки триває війна, владу змінювати категорично не можна, хоча вона й трішечки корумпована. От коли переможемо, тоді, можливо, й "інвестуємо в тему корупції". А поки що не розхитуйте клептократичний човен.