Я звичайний коваль. Без якихось кар’єрних амбіцій.
Гну залізо в узори, і цим заробляю на хліб.
А у свій вільний час насолоджуюсь творами Ніцше,
під хард-роковий «Rainbow», чи «Purple» із префіксом «Deep»...
 
Все б нічого… Кую і ворота, і хвіртки, і сходи…
Біднякам  - подешевше…  Баригам  – три шкури в у.є.
Та все ж більше  кую я оградки бійцям, що на Сході
захищали країну, й життя залишили своє…
 
Що сказати… Ні Бога, ні чорта, в державі немає!..
Щоби це зрозуміти,  не треба «новин» кожен день.
Лиш поглянуть на батька, що сину хреста замовляє…
Чи на фейси міністрів поглянути варто лишень!..
 
Для одних та війна - є сльозами,  протезами, кров’ю…
А для інших вона – в декларації свіжа стаття…
Може, все це і є - те життя, нам обіцяне?!  «Нове»?!
Якщо так,  нахера?!  Нахера нам таке, блядь, життя?!
 
Я звичайний коваль. Без якихось кар’єрних амбіцій.
Гну залізо в узори, і цим заробляю на хліб…
Та все більше кортить, тим залізом – баригам по пиці!
Під хард-роковий «Rainbow», чи «Purple» із префіксом «Deep»…