Десь на початку 2000-х працював у рідному Павлограді, розвивали торгову марку "будмайстер" (чесно, це не реклама, а правда життя). Команда була молода і трохи по-доброму скажена. На самому ентузіазмі ми досягли деяких висот, але і пізнали життя.
 
Якось раптом прийняв такий дзвінок:
 
- добрый день, вас беспокоит всеукраинский конкурс "людина року"-, промовив приємний дівочий голос, - это торговая марка "Будмайстер"?
 
- да,- відповідаю.
 
- приглашаем вас принять участие в нашем конкурсе! Стоимость участия $3 000.
 
Наївно питаю:
 
- які шанси на перемогу?
 
І тут така розлога відповідь (вибачте деякі цифри і номінації вже стерлись з пам'яті, вибачте):
 
- смотрите, участие - $3 000, попадание в номинацию - $5 000, бла бла чогось там року - $10 000, продукт року - $20 000, торгова марка року - $50 000.
 
Не був би я вже тоді таким цинічним гавнюком, перевів би мовчки на комерційного директора, але то був би не я, звичайно ж запитав:
 
- а скільки ж коштуватиме призначити мене "людиною року"?
 
І прогнозована відповідь:
 
- молодой человек, у вас денег не хватит!
 
О! Бінго! А на людину тисячоліття у мене тисячу разів грошей не вистачить!
 
Ех, вип'єм Юра, гдє же кружка?