Хто пам’ятає совєцькі будні, той може згадати основні постулати, на яких жило радянське суспільство. Лозунги і гасла з одного боку, а з іншого – реалії буття та виживання. Тобто офіційно люди свято дотримувалися такого собі чучхе – «Кодекс строітєля коммунізма». В реаліях же буденності рулювали дещо інші принципи. Такі собі «совковиє скрєпи».
 
Споглядаючи реалії сьогодення, приходиш до висновку, що совковиє скрєпи нікуди не ділися. Вони здійснили ряд мутацій і пристосувалися до нинішніх умов. Зокрема на площину безвідповідальності, безкарності та вседозволеності для баблоімущіх лягла основна совкова скрєпа – БЛАТ. Отримали страшне поєднання, яке швидкими темпами пожирає українське суспільство як в переносному, так і в буквальному сенсі. Не даремно перепис населення, який має проводитися раз в 10 років, наполегливо гальмується владою.
 
Як термін блат поступово вийшов з буденного вживання і молодь навряд чи зможе зрозуміти його сутність. А от люди з совковим досвідом можуть чітко розтлумачити що до чого. Наявність блату давала гарантії в плані покращення харчування, кар’єри, житлових умов, освіти і ще багато чого.

За блатом ідуть інші скрєпи – «Ти мнє, я – тєбє», «Рука руку миє», «Ти начальнік – я дурак, я начальнік - ти дурак», «Кто работал і труділся, тот давно …», «Солдат спіт – служба ідьот», «Слішком грамотний?» і т.п.
 
Блат нині, як і раніше, – не просто послуги по знайомству. Це також і надання послуг вищому начальству, якому важко відмовити. Сюди слід віднести в першу чергу кадрові призначення, кредитні відносини, структурування власників бізнесів, систему відкатів та ін.
 
В Союзі система кадрів потерпала від блату, але не завжди. Існував своєрідний табель про ранги. Тобто діяла система стримань і противаг. Інакше кажучи, «Каждий свєрчок знай свой шєсток». Не скрізь питання вирішував блат, не скрізь блат міг допомогти уникнути відповідальності. Крім того, існували певні межі того, що дозволено. Якщо якийсь «отвєтработнік» загрібав не по чину, блат міг і не допомогти. Достатньо згадати Соколова з Єлисєєвського гастронома чи Трєгубова з торгу, ікорну справу та багато інших випадків, коли ні зв’язки ні посада не рятували від покарання. Не по чину хапав – відповідай.
 
Сьогодні стосовно кадрових призначень ситуація дійшла до критичної межі. Наявність на посадах відвертих дурнів уже перевищила критичну масу. Але совкова система прижилася і продовжує проникати в усі сфери і на всіх щабелях. Щойно призначений начальник (вчорашній неук чи дурень), згідно скрєпи «я начальник – ти дурак», автоматично стає розумним, освіченим, кваліфікованим і талановитим менеджером. Через тиждень він уже не просто керує, а й повчає уму-розуму. Йому ж сіромасі ніхто з підлеглих очі не відкриє, а старші начальники в кращому випадку такі самі, а то й дурніші.

В результаті українці нарешті узнали, чому вони такі бідні. А жрать менше треба! А ринкова ціна це та, яку встановив кабмін і вона єдина й непохитна!
 
За роки незалежності блат в кадровій політиці запустив династійні процеси. Як у свій час заявила мінздравна Товаришка Богатирьова, у владі уже час формувати сімейні династії.
 
Такі династії уже пронизують не тільки економіку, а й владну систему. Є династії суддівські, прокурорські, міліцейські, міністерські. Не так давно зароджувалася президентська династія з проФФесором-засновником. На щастя не зрослося, але хто знає чого чекати завтра. А сьогодні маємо начальницьких дружин – талановитих бінесвуменок, начальницьких дітей-вундеркіндів, що в неповні 22 роки очолюють цілі відомства.
 
Небезпечним чинником є також те, що вся ця шушера, накупивши наукових ступенів, масово полізла у вищу освіту. Мабуть мало заробляють на посадах, коли лізуть на кафедри сумісниками, загрібаючи чуже навантаження і залізаючи в кармани простим викладачам. Та це півбіди. Чому навчать такі «педагоги» - «умєнію жить»?

Коли згадуєш медицину, то стає взагалі моторошно. Там дурень чи неук на посаді по блату – це вже загроза людському життю. Досить згадати темну історію з одним «нейрохірургом», доктором Пі, якому давали посади, наукові ступені і який зарізав скальпелем до десятка людей. Але страшніше те, що під час «операцій» поряд стояли кваліфіковані лікарі, які все бачили, все розуміли, але мовчали, бо пройдисвіт-псих мав за спиною великий БЛАТ. Де ті, що давали протекції та вручали дипломи шизонутому? Сидять не зоні? Хтось відповів?
 
Ще веселіше, коли пани позаводили собі нарізні стволи – Макарови, Стєчкіни чи Калашнікови. А ото нєхрєн попадатися на дорозі перед паном начальником та ще й пащеку відкривати – пристрелить. А на пішохідних переходах нічого товктися – може там їде з нічного клубу обкурена дитинка якогось начальника на ягуарі чи бентлі. А попросили по хорошому віддати вирощений урожай чи успішний бізнес – нє дьоргайся, должєн понімать. Мало отримуєш грошей? Так панам діточок треба вчити в Англії, хатинки обслуговувати в Майямі, лікуватися в Ізраїлі, а дружин-коханок катати на яхтах.

Та що це все про сумне? Є й гарні новини. З недавніх пір вся привладна медійна сявота кинулась вихваляти небачене покращення. Буцім реформи такі успішні – аж страшно. Цікаво, яка ж саме з 62 оголошених гарантом реформ тріумфально доведена до успішного завершення? Та хрєн єво знаєт, товаріщ майор. Може міліцейська, чи медицинсьска? А може аграрна чи фіскальна?
 
Інакше кажучи, пересічні українці ще не знають, що вони живуть все краще, а темпи покращення не бачені ні в Європі, ні в Америці. Тому пересічним треба пояснювати, що насправді їм гарно живеться, тільки вони про це не здогадуються, а владні товариші, чи пардон, пани – то є світочі компетентності, безкорисності та чєловєколюбія.
 
Ну і про інфляцію, якої насправді нема. Сьогодні в магазині бачив свинячий ошийок невідомого походження, але по 144,90 за 1 кг. Також бачив бабусю, яка купувала чотири картошини і двісті грам ліверки. Нема сумніву, що ця пенсіонерка насправді, не усвідомлюючи, відчуває значне покращення, адже тепер не купуватиме небезпечний для здоров’я курячий окіст з «Нашої ряби», бо ця, з дозволу, курятина дорожчає прямо пропорційно нашому покращенню. До речі, це на та «ряба», що відгребла 42% дотацій , виділених на весь аграрний сектор?