Це ІМХО зовсім не про із зтосування тут – тіпа хто більший патріот або навпаки…
Вибачайте, я зараз, після 220 тиску та 127 пульсу, можу  помилятися у буквах.
Мій склероз згадав мені, як я бував у хвілармонії, у консерваторії, у театрах. Мав пінжака й краватку на білій сорочці. У кишені мав абонємєнт.   У антракті ходили у бухвет. Переслухав усіх пацанів, що пиляли на скрипках, вдаряли по клавішах,  дуділи у різноманітні дудки, гопали по барабанах.  І потиснув би руку, якщо би вони були згодні, Шопену, Петру Іллічу, Людвігу, навіть Шостаковичу…
Гарно було.
Бували й альтернативи . Тіпа корочє футбол, хоккей та баскетбол у Палаці Спорту, дубль Динамо, СКА біля Воздухофлотського моста, театр «Колесо» на Подолі, пірнання у льодову воду в Гідропарку  поруч з Ющенком у плавках.
Було…
Зараз – смартхфон, аккаунт, пароль, зарядка...
То чого це я?
Є тут у нас активіст музики – Лукашенко. Як на мене, то занадто активний.
Тим не менш. Мене ця активність спонукала послухати білоруську музику. І що я побачив?
Я побачив і почув Президентський оркестр диктатора Білорусі  Президента Аляксандра Лукашенка.
Що я зробив далі? Придбав пляшку мінскага піва  і увімкнув ютуба.
Чухаючи репу - а де наш Оркестр?
https://www.youtube.com/watch?v=MLc4yOyhyEQ