Вчора знову, після так званих канікул, почала працювати ВРУ. Як на мене – це головний державний орган в нашій державі, так би мовити, в парламентсько-президентській республіці. Де-юре. А де-факто?
 
Дуже неприємно вразив мене вчора один факт – після годинного послання Президента до Парламенту та після промови Спікера Президент, Спікер, Прем’єр та весь уряд з чималою групою депутатів тут же покинули залу Ради.
 
Сесія, по суті, так і не почалася… Телеоператор провів своєю камерою по рядам Ради і ми всі побачили, що депутати зовсім не слухають виступаючих з трибуни повернувшись до них спинами і займаються чимось таким, що явно не має аніякісінького відношення до роботи сесії…
 
Сьогодні знову включив на компі засідання ВРУ. Зала Ради практично пуста. Виключив комп…
 
Гидке відчуття. Ніби мені смачно харкнули в лице. Так і хочеться вжити кілька термінів з народної гінекології, але стримаюсь. Стримаюсь.
 
Ось і міркую собі – а чого так негідно себе ведуть депутати, в переважній більшості, чому так само веде себе все вище керівництво країни? Чому? Де логіка в їх діях? Адже ні для кого не секрет який стан в країні: війна, економіка «лежить», повний провал практично усіх заявлених реформ, включно з реформою міліції-поліції, корупція набрала просто космічних обертів, і т.д. і т.п. Де їх елементарний інстинкт самозбереження? Адже прості люди, звичайні «маленькі українці» (В.Ющенко) вже майже вичерпали свій запас терпіння і… зріє соціальний вибух. Зріє…
 
Не знаю, може це тільки мені так здається стосовно «вибуху». Може… Проте, погодьтеся, логіки в діях вищих посадовців країни, особливо останні тижні, немає зовсім. Не-ма-є!
 
Хоча. А може вони просто впевнені, що їм за ці всі «художества» нічого не буде і скоро вони нам почнуть радісно махати з «прекрасного далека», як це недавно робив А.Яценюк на телекамеру з Маямі, США. В червоних шортах, запам’яталось, і радісно так він розмахував руками. Життєрадісно…
 
А може всі вони не просто впевнені, а ПЕРЕКОНАНІ, що їм нічого не буде? НІ-ЧО-ГО.
 
Скидається на те.
 
Отож бо і воно.