Отже.
Перегорнуто сторінку 203-го «Сльому». Яким він був, судіть самі –
https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/29068/user_id/23721.phtml
На мій погляд, «ДД» може пишатися наявністю таких талановитих поетів-сатириків на своїх теренах. Так тримати!
А тепер про головне – про нагороди.
Золото у олекси.БЦ. за черговий шедевр про «стадовладу»:
Нова влада - нове стадо -
До корита стати радо,
Бо за Овоча охляло,
Животи попідтягало.
Стара влада - старе стадо -
Поучає нову владу:
Жерти треба до упаду,
Бо не вдержать довго владу.
Нова влада - нове стадо -
Старій владі дасть награду:
Нехай пупа рве громада,
І годує оба стада.
Та громада кров'ю вмита
І на владу всю сердита,
Не спішить набить корито,
Із которих тварь несита
Ремига несамовито.
Бо корито вже розбито,
І не вистачить всім жита...
Буря! Скоро грянет буря!
Срібло - евгений рекушев. За ремікс Пушкінської «Золотої рибки»:
...воротился старик к черному морю,
стал он кликать золотую рыбку.
приплыла к нему золотая рыбка
и спросила - чего тебе надобно, старче?
я корыто тебе обновила,
так иди себе дедушка с богом.
и расплакался старенький рыбке:
- то корыто давно отобрали,
отмывают в нем баксы бояре,
ничего старикам не давая...
рыбка деду в лицо рассмеялась:
- эх, никчемный ты, смерд окоянный.
ты "святому петру" поклонися,
может даст тебе пару доляров,
чтоб не сдох в нищете и разрухе.
взбаламутила черное море
и пропала морскою пучиной.
дед почухал затылок рукою
и обратно поплелся к старухе.
глядь, а на месте хибары -
ни петра, ни корыта с бюджетом...
в сказке ложь, да в ней намёк
нищим старикам урок
будь всегда к себе построже,
выбирая эти рожи...
Бронза у Симеона Пищика. Коротко. Хльостко. Вбивчо.
У нас гасло файне:
Jedem das Seine!
Владі - корито!
(Там все шито-крито)
А далі підводнії рифи!
Лохам - лоханки
І нові тарифи
Майже кожного ранку.
Особисто мені дуже сподобалась філософська притча rutzitа:
Ніхто не хоче згаслого вогню,
Всіх вабить блиск, його хиткі принади,
Та з блиском часто плутають брехню,
Але цього достатньо вже для стада.
І мастить вуха солоденький спів,
Для того в когось вистачає хисту,
І йдуть стада двоногих баранів
За блиском, що без полум’я та змісту
Нажаль, він пізно опублікував цей твір, який, як на мене, також достойний п'єдесталу.
Дякую всім, хто приймав участь у конкурсі, та хто знайшов час прочитати конкурсні роботи.
До наступного «Сльому», друзі!
