"Дайош свободу слова! Якщо народ не матиме де жалітися на "владу", то життя втрачає сенс і спосіб."
 
"Підтримую! По-перше, ми їх всіх вже вивчили як облуплених. Одних ми поважаємо, других зневажаємо, а третіх ненавидимо. І всі ці категорії нашого життя мають виходити на сцену і в прямому етері грати нам нашого українського Шейкспіренка шоб наша кров не застоювалася в наших організмах!"
 
"А що у нас буде на по-друге, куме?"
 
"Куме, та не можна ж хряцати стільки цибулі! Із салом, до речі .. Подивіться на свою пузяру! Як Ви, куме, встромляєте її під кермо? О, та у Вас нова тачка? Куме, Ви повністю дискредитуєте ідею знедолення нашого українського люду!"
 
"О, куме, Ви не праві! І я Вам зара все поясню. Дзвонить мій сват і каже: Петро, у мене тут відкривається маленьке вікно маленьких можливостей. Ти не хочеш сісти біля мого вікна? Ну, куме, я міг відмовити свату посидіти біля його вікна маленьких можливостей?"
 
"Ну, гібридно кажучи, куме, то ні. Але тим, хто не вміє мислити гібридно, заміна донецьких на Вас і Вашого свата навряд чи забезпечить смак життя."
 
"Так я їм на свободі шоу все з часом поясню. Спочатку їм це не сподобається, а потім ми всі до того звикнемо."
 
"До чого, куме?"
 
"Та до гібридного життя же ж. Іншого нам вже не світить. Принаймні, нам з Вами, куме."
 
"Чому ж це не світить, куме?"
 
"Тому що приємних обставин мало, а неприємних багато. І при тому, куме, жити якось треба. І як великий патріот я Вас хочу запевнити, що ми навчимося ходити по життю такими галсами, що у всього світу буде кружитися голова."
 
"Ви маєте на увазі, що у нас буде свобода шоу при всіх ваших віконцях можливостей?"
 
"Свобода слова - обов'язково! Ми маємо любити один одного. Це означає, куме, що ми не можемо затикати рота один одному. Я взяв собі скільки вважаю правильним, а мій брате українець має повне право висловити з цієї обставини своє обурення. Коли-небудь він зрозуміє, що моє місце саме стільки коштує. Але в бідній країні мені стільки не заплатять. Але в нашій системі я можу сам себе забезпечити. Ну, не сам, звичайно .."
 
"Тобто, куме, Ви ведете до того, що майданів вже не буде?"
 
"Розумієте, куме .. Ну, а навіщо? Тільки народ плутати в усьому цьому гібриді .. Хай він вже мене ненавидить. Головне, щоб я його любив і залишив йому його Савіка. В нашому житті, куме, поганих обставин багато, а гарних - мало. Та при тому жити треба, і співати треба .."
 
"Тобто, все буде добре?"
 
"Принаймні, куме, в повному аншлазі я впевнений."