Коротеньке таке імхо, довжиною на одну думку.
 
Є в нас така жінка. Вона і вродлива, і розумна. Сильна і нестримна. Стратег, і тактик, і менеджер, і трибун .. В кого ще з європейських і амеріканських політиків є такий надзвичайний набір якостей? Ну, про амбіційність і целеспрямованість можна і не згадувати.
 
А от пролетіла над Банковою, як яскрава фанера над Парижем. Це Україна, дітки!
 
А все чому? А все тому, що Юля своєчасно не вкурила сутність провідного протиріччя нашої України - невідповідність авторитарної управлінської системи традиціям і ментальності українського етносу. Несамовите її бажання очолити Україну і вивести країну в європейські гравці так і залишилося її власним бажанням - народ не повірив в чудесні потенції мафіозної системи.
 
І позаяк він не вірив в той успіх, якого Юля йому несамовито навіювала, то і не пристав до Юліного проекту. Та й на яку роль він там міг пристати? На роль вірного Санчо Панси? Поки Юля буде долати вітряки, народ буде відганяти від неї гедзів?
 
Отже, партнерства не сталося .. І як наслідок виникло роздратування юліною активністю. Дратувало все - і як вона одягається, які прикраси носить, як розмовляє, як не декларує приховані гроші, чому не мешкає в хрущовці і ще купу всякої дурні. Бо народ .. він же не хвілософ. Думки у народа плутані, всі не свої, раціональності - з гулькін хвіст .. Тому, коли він береться висловлювати своє неусвідомлене несприйняття, то несе дику пургу ..
 
Але при всьому тому, що зовсім нічого не тямлячи в заплутаній політиці, народ добре відчуває тенденції. І він завжди чинить правильно.
 
Колись (давненько) відбулася інтернет-конференція Юлії Тимошенко. На її сайті збирали питання і я надіслав своє. І (от диво), Юля на нього відповіла.
 
Я спитав: чи не збирається Юля написати книгу, в якій вона розповіла б про своє світосприйняття, про залаштунки політики, про таке, що ми не бачимо у відкритих публікаціях.
 
Юля подякувала і сказала, що обов'язково напише, але не зараз, бо немає для того вільного часу. Цікаво, чи напишить?