для старых юзеров
помнить
uk [ru]

Факти?


Факти?
Якщо в газеті "Правда" ніколи не було правди, а в газеті "Известия" ніколи не було ізвєстій, то тепер я вимушений констатувати факт, що в програмі "Факти тижня" немає фактів.
ICTV належав до тих каналів, які я іноді вмикав. Якщо точніше, то інколи я переглядав новини ("Факти", як вони їх звуть), вищезгадані "Факти тижня" та "Дістало!", рідше "Інсайдер". Але після сюжету про декомунізацію у недільних "Фактах..." я волію канал Пінчука більше не переглядати.
 
Що ж то був за сюжет?

Коротко о главном. Нарешті знайдені цапи-відбувайли, яких срАчно-терміново треба принести в жертву Декомунізації, щоб совок поганий одолєть: Дніпропетровськ, Харків, Кіровоград. Одолєть совок поганий, як я зрозумів з сюжету, планується методом ретельного змішування трьох названих обласних центрів з гівном в українській інформаційній сфері.
 
Перегляд даного сюжету викликав повне відчуття купання в інформаціїних помиях. Тож зовсім вже як знущання звучала фраза

От уже ж дійсно неймовірні! І тим більш неймовірні, що перекручені, а частина навіть вигадані (Сакральну жертву треба намалювати якомога відразливішою, аби її ніхто не шкодував).
Розберу по пунктах, шо ж мені, вредному, в цьому сюжеті не так.
 
Спочатку хотілося би сказати пару ласкових щодо висловлювань журналістів ICTV про моє рідне місто. Кіровоград намалювали російською потворою, яка преться напролом як не в совок, так в Російську Імперію, тягнучи за собою ледь не всю Україну (це при тому, що не всі українці знають про існування Кіровоградської області).
Ну, от наприклад:


 
1. Ху із містер Пашутін? Так, це дійсно УСПІШНИЙ імперський мер мого міста. Росіянин - страрообрядець. Це людина, за правління якої в моєму місті з'явилися телеграф, телефон (раніше, ніж у Києві), водогін, дві трамвайні гілки, відкрився театр (відомий зараз як перший український професійний театр). Крім того, він був першим хто видав монографію з історії міста, яка служить цінним історичним документом і для нинішніх істориків.
 
2. Посада Пашутіна виборна, а тому не може служити символом Російської імперії, адже ніякі августєйшия ымпєрци його кандидатуру не призначали і ненав'язували.
 
3. Ці дяді-тьоті - це теж ымперські замашки?

Якщо так, то чого всі звіздюлі дісталися нашому Пашутіну?
А якщо ні, то до чого ці подвійні стандарти?
 
4. Пам'ятник Пашутіну було відкрито не за Януковича, а за Ющенка, у 2009 році. Афтирь має за докази статтю з вікіпедії і свою дитячу фотографію, зроблену у день його відкриття:

 
5. Чого журналістів у контексті декомунізації хвилює саме пам'ятник Пашутіну, а не, наприклад, пам'ятник Леніну через дорогу?

 
Але то ще не все:

Під час місцевих виборів проводився не РЕФЕРЕНДУМ, а ОПИТУВАННЯ. Міська влада вирішила провести опитування замість референдуму в останній момент, а тому багато хто про цю підміну навіть не здогадувався. Природньо, що тепер це ОПИТУВАННЯ виглядає для тих багатьох, як незаконний референдум.
Більш того, офіційно влада результатів опитування не визнавала і подала на розгляд Верховної Ради аж сім варіантів назви міста (всі, що були у "бюлетені")
 

Прихильники назви "Єлисаветград" не всі такі аж ідійоти і прекрасно розуміють, що за явки на вибори (а значить і на опитування) у 30% ні про яку більшість мови бути не може (я вже мовчу про масові голосування одного виборця на кількох дільницях (при цьому це стосується не лише назви "Єлисаветград", як ти подумав, мій упереджений читачу: мій батько знає одного мужичка, який на п'ятьох дільницях проголосував за "Екзампей").
Істерію ж у соцмережах розбурхує ригіонал Стрижаков, який самовисуванцем перся на пост міського голови, основним пунктом програми маючи перейменування міста в Єлисаветград. А оскільки пацан тепер уже не депутат, але і не мер (ойц!), то усі провокації і шкандалі розбурхує саме він. Тому на це гівно краще не звертати уваги і не сприймати серйозно його істерики і забаганки.
 
Ну, і пару слів за Дніпропетровськ.

Оце, мля, зрада зрадна: в українському місті назвали вулицю на честь видатного українця, який створив єдине в світі анархічне суспільство і додав не одну славну сторінку до історії військової справи (один винахід тачанки чого коштує!).
Знову ж таки, пам'ятник Махну у Гуляйполі нікого не смущаєть

А то що з Лєніним перемовини вів, так в Кіровограді цілий універ зветься іменем людини, яка своїми дипломатичними зусиллями створила всі умови для окупації України радянською Росією (його, до речі, зрадником ніхто не вважає):

 
Ну, і вже цілковитою маніпуляцією виглядає відлов совкового бабища і запитання до нього, на честь кого ж названо вулицю імені Джона Голта:

 
Що там вже казати про ось цю милу фразочку?

Дійсно. Жителі Днєпра, Кіріка і Харькова надто тупі і совкові, щоб давати їм щось вирішувати. Хай їх Київська інтілігєнция желєзною рукою до щастія веде.
Шо кажете? Одеса раніше Гаджибеєм називалася? Пам'ятник Катерині в них стоїть?
Так Одесити ж не тупі і не совкові, їм можна. А от сакральній жертві (Харкову, Кіровограду, Дніпропетровську) думать нє положено.
 
Що тут хочеться сказати? Що декомунізація - річ, звісно, хороша і потрібна. Але коли декомунізація проводиться комуністичними методами - винаходженням ворогів, принесенням сакральних жертв, оббріхуванням у ЗМІ, ламанням через коліно неугодних ініціатив і т.д., і т.п., то кому вона така комуністична декомунізація потрібна?
© @ндрійко [22.12.2015] | Просмотров: 4271

2 3 4 5
 Рейтинг: 40.4/27

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Увійти через Facebook



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook