Наперед вибачаюся за моторошний пост.
Тому вагітним дітям та чуттєвим людям похилого віку прохання не читати. Остапа Вишні з мене не вийшло
 
Зараз багато прогнозів від віщунів та мольфарів щодо майбутнього планети, але варто подивитися навкруги, щоб збагнути вартість нашого буття. І оцінити наше ставлення до світу та до себе можна на прикладі нашого ставлення до братів наших менших.
 
В СРСР кожна дитина в дитячому садочку знала, що собак здають на мило, роблять з них шапки, що над тваринами можна проводити досліди. Так і над усією країною проводили дослід виживання у нелюдських умовах, робили з життя людини суспільно важливий виріб, а хто не згоден був, то біологічну сутність того перероблювали на щось нелюдське та видавали за косметичний виріб через пропаганду. І твір "Собаче серце" був під забороною до самого розвалу Совка за прозорий натяк на тваринне існування радянської людини. Шкода, що твір екранізував майбутній пес режиму.
 
Щодо України. В Україні, яу відомо, найбільшими браконьєрами є державні захисники тварин, які на своїх підопічних заробляють статки на власне тваринне існування. А скільки вже новин було про те, як тваринок труять у столичних дворах. Біля "Пташиного ринку" досі можна побачити трупики занедбаних істот. Тваринні прийомники більш схожі на концтабори, найбільш відомим з яких став концтабір в центрі Києва імені Черновецького-Попова, де через "золоті метри" знищували тварин. При цьому перед Європою виходить картинка про гуманне ставлення та поголовну стерилізацію. Так само й українська влада на фоні гарної картинки перед Європою труїть співгромадян неякісними продуктами, викидає за межу виживання старих, хворих та немічних, відбирає статки та "золоті метри", стерилізує населення низькою якістю життя. І лише волонтери, невизнані державою , але з людським серцем, рятують тварин, людей та обличчя країни.
 
Що зараз в Московії роблять з тваринами , усі знають на прикладі "героя Кацапстану" Мільчакова та подій в Ялті , де в казармах горить світло, а тваринки в зоопарку померзли. Такі ж головорізи сидять в керівництві та морозять нещасних, що потрапили в "руSSкє міръ", на користь армії. Знімають фільми про бойових псів та лягавих.  В тій країні зрештою можна добре жити в золотій клітці, але треба бути екзотичною твариною, як Олєг Табаков, Гєна Хазанов чи Діма Кісєльов. А взагалі живуть там в достатку підвальні щури, що харчуються імпортозамісною гниллю.Дехто в Ватостані з вертольотів вилітає на так звану "царську охоту", потім сам разом з вертольотом гепається об землю через надлишок оковитої в крові. Одна малороська тварина, що любила полювати в Межгір'ї на таких же диких  кабанів як він, зараз теж знаходиться під вельможним прицілом.
 
Перейдемо до Європи. Що тут роблять? Лікують хворих, кволих тварин, навіть якщо вони занадто агресивні та становлять небезпеку для буржуа та бюргерів. Отже , можна зробити висновок, що скаженого пса з пітерської підворотні присиплять, посадовлять в клітку та будуть доглядати до самої смерті, якщо його не загризуть собі подібні.