Я працюю в автосервісі. Звичайна середня СТО, хоч для мене вона- найкраща: вже другий десяток років пішов, як тут працюю. І ось почув я, що будуть станції техобслуговування проходити ліцензіювання. Маєш ліцензію- працюй, ні- ні. Виглядає, начебто, гарно: споживач матиме кращий сервіс. Чи так?
Ні, не матиме. Кажу це впевнено та зі знанням справи. Це ліцензіювання дуууже схоже на пісню часів горбачовської перебудови: "Вчєра опять от імєні народа в странє подорожала колбаса".
Здається, усе гарно: виграють споживачі, виграє держава, що трохи заробить на ліцензіях (навряд чи це буде безкоштовно). Є ще група людей, що однозначно виграє: власники великих дилерських СТО, які позбудуться частки конкурентів. От остання група, на відміну від перших двох, таки матиме справжній, а не віртуальний зиск. А споживачі та держава тільки програють. В простому та грубому фінансовому сенсі.
Справа в тому, що бізнес автосервісу досить успішно регулює себе сам. Часи хлопчаків з перегаром в засмальцьованих робах вже пройшли. Ні, вони є, просто попиту на їх героїчну працю майже нема. Бо нема дурних. А автовласники їздять ремонтувати свої машини до тих, кому довіряють, туди, де ціна за виконану роботу їх влаштовує.Хто працює неякісно, хто дурить клієнтів, той має великі шанси вилетіти з бізнесу. Я бачив і таких.
А оце ліцензування... Ну, це, мабуть, й є оте саме спрощення роботи бізнесу. Це дуже схоже на монолог Райкіна: а якби кожен з тих, що прийшли на стадіон, дав би по карбованцю, це були б... самашедші гроші!
Закон природи, який давно вивчив увесь світ, та ніяк не вивчать наші можновладці: кожна спроба "керування" приватним бізнесом- можливість корупції. Якщо в МВС- тільки подумайте, в МВС!- атестацію можна пройти за 300 гривень (ціни київські), то за скількись там можна буде й атестацію СТО пройти, ліцензію зробити. А не даси- ходитимеш, поки не надоїсть. І то кома не там стоїть, то "Боруля чи Беруля": пам’ятаєте класика? Ті, хто пройдуть ліцензіювання, обов’язково піднімуть ціни, компенсуючи свої витрати.
Гидко дивитися, як сцикун, що працює в районній податковій, зі знанням справи порівнює відпочинок в Таіланді та на Мальдівах. І вони, оті хлопчаки, ніде не ділися. А ще нам рідний уряд хоче підкинути захребетничків, мабуть, для спрощення бізнесу. Еге ж, їхнього бізнесу. Треба ж кудись дівати тих, кого, не приведи Боже, люструють!
Це у них там, коли попадемо в обіцяний безвізовий рай, чиновникові можна виказати: ви живете за мої, між іншим, податки! Я та такі, як я, найняли тебе, такого-сякого на роботу! Це у них. А у нас- хлопчина 20 з куцим хвостичком, зі смішною зарплатнею, нібито, слуга народу, а їздить на такій красуні, яку я не придбаю ніколи, хай би й прожив я ще одне життя. А я не так вже мало заробляю!
Якщо ми будемо корупцію звати прозорістю, перешкоди- легкістю, зубожіння- зростом, тоді мені лишається тільки сказати на адресу уряду: красненько дякую! Успіхів вам! Піклуйтеся про нас і надалі. Поки ще є візи й тому розбіглися не усі.
