«Чего-то хотелось: не то конституции, не то севрюжины с хреном, не то кого-нибудь ободрать». Чи то класики такі прозорливі, чи то нічого не міняється під сонцем, але севрюжину з хріном наші владики поважають явно більше ніж Конституцію. А когось обідрати вони вміють, як ніхто інший. Цього тижня, під заколисуючі розмови про Основний Закон, Пірати Печерських пагорбів активно ділили ту ж севрюжину. Нам лишається обсмоктати хрін, який вони всі кладуть на Конституцію.  Що, не смакує? Ах очі, очі… Плачете? А що ж залишається, ви ж бачили…
 

 
Гляньте, очі, що сталося!  Холодна війна між урядом і президентом закінчилась. Почалась гаряча. Яскравою ознакою цього є виліт зі свого гнізда Валєри – беркута закарпатського. Коли цей талановитий сторожовий орел породи «бройлер» йде на охорону якогось дорученого йому об’єкта, можна вважати, що об’єкт уже захоплено протилежною стороною. Історія таки розвивається по спіралі – минулого року Гелетей з нунчаками процвиндрив Генпрокуратуру, цього – ФДМ. Боюсь уявити собі подальший кар’єрний ріст бойового офіцера. Наступного разу він профукає секретаріат Президента.
 
А тьотя Валя молодець! Зараз візьму банку фарби і піду писати на парканах: «Семенюк – героїня! Вона спасла Україну». Ну, якщо й не Україну, то Луганський тепловозобудівний і печатку фонду – точно. На черзі Одеський «Припортовий». Можна, канєшно, спасти ще раз і Криворіжсталь. А чого наші люди повинні гнути спину на якихось індусів за гроші? Це ж національне приниження! Хай би вкалували на вітчизняного власника – за ідею або за баланду. В Україні заробляти можуть тільки ті, хто довів свої високі ділові якості. А хто ділових якостей не має, а має тільки освіту та професію – має лізти в шахту за 400 доларів на місяць і молитись, щоб його не вигнали або не вбило на роботі. Можна ще піти торгувати на базар. Я люблю у своєму місті між рядами базарних яток походити – освічені та культурні, я вам скажу, люди там продають!  Є навіть з кількома дипломами. Гірко на ту кляту освіту нарікають – матюкатися добре не вміють, від того всі проблеми. Мали б менше розуму – сиділи б на кафедрах і далі. Мали б менше совісті – пішли б у політики, а так… Мусять торгувати. Ну, бо нащо країні хіміки? Їй потрібна та, з хріном… Конституція!
 

 
Якось зовсім одностайно вирішили, що нам без нової Конституції не жити. Сама по собі ідея досить дивна. Кажуть, що нову всі хочуть приймати через недосконалість старої. Стара настільки погана, що не підходить нікому. Ні тобі просто так Верховну Раду черговий раз не розпустиш, ні чиновника невгодного з ходу не поміняєш. У принципі, Конституцію нашим лідерам не те що міняти – взагалі відмінити треба. Шкідлива і неправильна річ! Про її неправильність свідчить хоча б той факт, що жоден з осіб владного Олімпу жити за нею не може. Ні Президент, ні прєм’єр  Янукович, ні прем’єр Тимошенко. Всі керуються своїми власними правилами і поняттями. Чи ж не простіше не мордуватись, не скликати нікому не потрібні конституційні Ради та Комісії, а просто відмінити цей застарілий документ та жити собі спокійно. Ви думаєте хтось щось помітить? Аж ніяк не помітить. Що тут помічати? Відсутність гарантій громадянам з боку держави основних прав і свобод? Та їх і нема. Відсутність визнання життя і здоров’я громадян найвищою цінністю держави? Так це ж не правда! Життя громадянина України українським судом оцінено  в 17 (сімнадцять ) гривень без ПДВ.  У деяких випадках – воно взагалі безцінне. У тому значенні, що навіть і того не коштує. Бо це ж не «Прадо» і не «Каєн» - це люди, вони назустріч «Каєнам» зі швидкістю 120 км./год бігають. Для чого їм Конституція? Обмежувати свої природні можливості?
 
І можливостей у деяких стає все менше. Бурхливі перегукування між заклятими союзниками по демократичній коаліції цього тижня дійшли до верхніх регістрів. Юлія Володимирівна уже прямо назвала не тільки хто є «ху», а й  куди цей «ху» може собі піти. Виглядає, що на перевибори. Її можна зрозуміти – треба терміново брати під контроль ФДМУ і плювати як це зробити, бо в бюджет потрібні гроші на всі соціальні виплати, що заплановані цим урядом та повернення заощаджень. А де ти їх візьмеш окрім як з приватизації?  Плюс – ціни вже не дивують. Вони жахають. Разом з президентом, який наводить страх на все живе своїми прогнозами стосовно інфляції. Тому треба зробити все можливе, щоб взяти ситуацію повністю під свій контроль, або красиво бути вигнаною у відставку з мотивацією: сказала – не зробила, бо не дали! А допомогти з «відставкою» Тимошенко може ПР. Плюс, та ж ПР може допомогти Тимошенко подолати «вето» на закон про вибори мера Києва у два тури в обмін на обіцянку не чіпати харківського златоуста Добкіна. Тоді можна спокійно вигравати вибори у Києві і, накрутивши рейтинг, відсотків до 60 розташуватися в опозиції, спостерігаючи, як в конвульсіях екстазу народиться довгождана і нікому не потрібна вже Ширка. Хоча, в принципі, можна вже буде і оформити на пенсію Віктора Андрійовича. Якщо вдасться домовитись з Регіонами. А чому б і не вдалось?...
 

 
А «маленьким українцям» цього тижня були не потрібні ні нова Конституція, ні НАТО, ні референдуми, ні перевибори. Їм потрібні ковбаси та м'ясо, та масло, та сир, та яйця і рум’яні паски. І без того височенні ціни, знов полізли догори разом зі здивованими бровами пересічного споживача. М'ясо – копчена полядвиця – сто двадцять гривень за кілограм!  Котрий рік так і не можу зрозуміти – чому у всьому світі передсвяткові знижки, а у нас передсвяткові націнки? І ніде ж не дінешся! Усе одно купиш, бо свята. Бо то святе…
 
Ну от, врешті, і прийшла остаточно весна. І давним – давно справедливість перемогла. Христос Воскрес! Воскресла Україна! Тільки важко їй виходити з темного гробу – занадто важкими каменями закидали вхід добрі сусіди та власні недолугі діти. Але вона підводиться і йде. Йде до світла. І я, як невірний Тома, щотижня  вкладаю руки в рани її, щоб пересвідчитись, що болить. Щоб знати напевно – жива.
Воістину жива!
 
Зі Світлим Воскресінням вас, люди!