Перш за все, необхідно розуміти, що роботодавець в жодному разі не може відмовити вам у звільненні, адже рабська праця давно заборонена. Проте за законом перед змінами в житті вам все ж необхідно відпрацювати два тижні.
 
Формулювання «відпрацювати» не зовсім вірне, адже, згідно Трудового Кодексу, вам необхідно попередити роботодавця про звільнення не менше, ніж за два тижні. Це абсолютно логічна норма, адже за цей час як раз можна владнати всі справи та знайти вам заміну.
 
Проте, юрист Тетяна Войнова зазначає, що законодавством передбачено можливість звільнення за власним бажанням без відпрацювання двотижневого терміну. Зокрема, коли заява працівника про звільнення з роботи зумовлена неможливістю продовжувати роботу:
 
переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вступ до навчального закладу;
неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.
У такому разі власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
 
«Також слід зазначити, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору», — наголошує Тетяна.
 
Та навіть якщо ви не підпадаєте під жодну категорію з перелічених, у вас залишається ще один спосіб не працювати в організації ще два тижні. Ви можете отримати відпустку як раз на цей період, але тільки у разі, якщо у вас ще залишилось 14 днів з ваших 24-х визначених законом. У разі, якщо ви не ходили у відпустку, роботодавець зобов’язаний виплатити вам усю суму відпускних перед звільненням.
 
Також варто пам’ятати про ваше право на вихідну допомогу. При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1,2 і 6 статті 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку;
у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;
у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, — у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Тож пам’ятайте про свої права та обов’язки роботодавця аби перехід на нову роботу/нове життя був для вас приємним та не викликав зайвого стресу.
 
Більше матеріалів читайте тут