Літо – це та пора, якої з нетерпінням чекає велика кількість людей: змучені школярі, втомлені працівники, ті, у кого влітку сезон найбільшого заробітку (як-от морозивники в американських фільмах), але тільки не студенти. Чим ближче літо, тим ближче страшний сон кожного студента – сесія. Тоді, коли безтурботні діти гуляють і казяться на подвір’ї, студенти сидять і готуються (або ж типу готуються) до заліків, екзаменів, нервів, довбань мозку викладачем та іншим складовим сесійного контролю знань.
       Отак і мені цілий червень довелося сидіти над книжками, конспектами, шпаргалками, щоб не просто закрити літню сесію, а ще й скласти державний екзамен і отримати диплом.
       Власне, саме через випуск я так довго не з’являлася на ДД, за що прошу вибачення.
       Взагалі, дуже прикольно вчитися, коли у тебе на потоці 46 людей, з них 45 дівчат і 1 хлопець, який, мов ясне сонечко, з’являвся раз на семестр, а потім зникав аж до самих екзаменів, на які теж приходив не надто регулярно. Коротше, самі розумієте, що таке бабський колектив… А під час сесії, особливо перед самим випуском, він перетворюється у справжнє зміїне кубло, де кожна так і норовить вкусити тебе.
       На щастя, сесія минула спокійно. А от перед державним всіх почало мандражити…
       Чогось наш університет вирішив, що за один день державний екзамен може складати не більше 12 чоловік. На потоці у нас чотири групи, моя з них перша. У групі 13 чоловік. Списки складали за групами. Отже, у перший день екзамен склала моя група. Майже вся. Без мене. Бо я в списку тринадцята. Тобто остання. Складала екзамен наступного дня з чужою групою, ще й перша. Але удача була на моєму боці, і я успішно склала той екзамен)
       Та це ще не кінець.
       Цього року міністерство відмінило загальний стандарт вигляду дипломів, тому тепер кожен ВНЗ може видавати дипломи такого вигляду, якого хоче. Отже, видали мені диплом нового зразка. Тепер він не пластиковий, а глянцевий паперовий, що складається навпіл у книжечку. Додаток до нього також інакший – двомовний, європейського зразка, надрукований на 8 сторінках.
       Але й це ще не кінець.
       Через кілька днів після вручення деканат повідомив, що міністерство помилилося в номерах дипломів на одну цифру, тому наші дипломи недійсні. Університет передруковує геть усі дипломи. Довелося йти здавати старі дипломи і отримувати нові.
       Зараз мій диплом мирно лежить у файлику  і чекає своєї подальшої участі. Якої? Побачимо…
       Ось тепер кінець)