Трохи більше трьох місяців тому, Президент Порошенко звільнив з посади губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського. Новим представником Президента став маловідомий Валентин Резніченко.
 
Тоді «приватівські» медіа активно розганяли тему, щоб без Коломойського область не вистоїть і її захоплять колишні регіонали, сепаратисти та російські найманці. Цей страх розділяло і багато простих громадян. Успішність Дніпра, як головного бастіону на шляху Росії, прямо пов’язували з персоною Коломойського, і вважали що без нього область пропаде. Зараз тему «успішної оборони Дніпропетровська» активно використовують представники партії «Укроп» для свого піару.
 
От пройшло 100 днів, як областю керує новий губернатор. В менеджменті вважається, що за такий період можна дати першу оцінку управлінським навичкам керівника.
 
По-перше, Дніпропетровська область без Коломойського не пропала. Вона так само ефективно продовжує виконувати функцію потужного тилу АТО: приймає поранених військових, допомагає переселенцям та перетягує до себе ресурси окупованих Донецька та Луганська.
 
Дніпропетровщина так само є не лише тилом, а й сама бере участь у захисті України. Мобілізація по черговій хвилі виконана на 100%. Кожен п’ятий прийшов добровольцем.  
 
Для порівняння - в Харкові військомати, що виконати план по мобілізації реалізували мем «зняли в нацгвардію», і тупо хапають людей на вулицях. В той же час в Дніпрі владі вдається підтримувати стабільно високий рівень довіри, і як наслідок – виконання плану мобілізації.
 
По-друге, після зміни губернатора, представники Президента нарешті знайшли стимули для депутатів Дніпропетровської обласної ради і вони проголосували за визнання Росії державою агресором, а «ДНР» та «ЛНР» - терористичними організаціями. За таке рішення проголосували 92 депутати з 103.
 
За місяць вдалось зробити те, що Коломойський не міг зробити майже рік.
 
Хоча це рішення носить скоріше формальний характер, але воно в той же час змушує місцевих депутатів спалити мости. У випадку захоплення проросійськими силами регіону – навряд чи їм пробачать такі голосування.
 
По-трете, втримано довіру бізнесу. За три місяці більше 200 великих підприємств з окупованих територій перереєстрували свою діяльність в Дніпропетровській області. Це означає що місцева влада їх абсолютно задовольняє і вони не бояться ні рейдерства, ні пресінгу податківців.
 
З нового в області – з’явився Центр допомоги учасникам АТО та побудовано фортифікаційні споруди. Така собі «Стіна Яценюка» в окремо взятій області. Тільки реальна
 
Підсумувавши, Дніпропетровська область залишається взірцем для України і без Коломойського.
 
При цьому новий губернатор не привозить бійців захоплювати державні підприємства, не погрожує журналістам та краде державну нафту. Людина спокійно собі працює, так само ефективно як і попередник, проте не супроводжує свою діяльність гучними скандалами.
 
То можливо є сенс відбираючи державних чиновників в подальшому орієнтуватись не на те, як вони гарно вміють виступати на камери і матюкатись, а те наскільки вони є вправними менеджерами?