для старых юзеров
помнить
uk [ru]

Сльом 148. Итого.


Сльом 148. Итого.
Вот оно:
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/26148.phtml
 

Боролися на ідєологічєськом фронтє. Дєзєртіров нема, масовий героїзм на полі бою, рими-сюрікени, кавалєрія лейбгрвардії  Пегасівського полка с тила, тяжола арта (Клапейрон) в соотвєтсьвії з Мінськими угодами пока отвєдєна від граніци і розминається перед рішающей схваткой. Як то кажуть, бої мєсного значєнія. Соломинка кремлячому верблюду на спину. Стоїмо, терпимо, чекаємо.
 
Откриває наш пантєон Семен Сердюк.
 
Мы дети Путина, мы все одна держава.
МЫ разные, но Путин - тот один.
Раз он сказал, то это наше право,
Иметь с дешевой водкой магазин.
 
И стекломой доступен населенью.
А вы, пиндосы, можете галдеть,
Что все зависит от его хотенья:
Иметь сегодня нас, иль не иметь.
 
Мы молимся за мир и исцеленье,
Чтобы "Укроп - бандера" не болел.
Вот, погоди, начнется наступленье,
Как Путин наш Великий повелел.
 
В мечту мы верим. И все это знают.
Мы руцкий мир построим навсегда.
Давай, по стопочке - сегодня наливают.
А то придет писец или п......(мама писца)
 
Очень достойний стіх,я сам дуже люблю заримувати маму пєсца зі звучним словом "навсєгда". Получаєцця вєсомо і завлікатільно. Стішок на медалію, якби ви веселий дурдомівський внутрячок поставили "послє", а не "до". Але все одно, це - ціла гімна для вати. Вітання з доробком.
 
Достойник Ostap творчеськи обработав і научно довів, шо кацапська мєчта - це поєднання кацапської пісні з кацапською сказкой. А так як ця тварюка майже завжди напідпитку, то такі виходять і сказки, і пісні. Шо вже говорить про мічту - галюни п'яної кацапської сраки.
 
Миллион голосов
 
Мы — дети  кровавого мира.
Мы все разные, но в то же время одинаковые.
Мы верим, мы верим в русскую мечту.
 
Молясь за  русский мир и истребление неугодных,
Я надеюсь, мы сможем начать  со связей нам угодных.
Мы верим, мы верим в  русскую мечту...
И придем к нужному нам результату..
 
А мечтишка  на редкость простая:
Хочет раша быть владычицей мирскою,
Чтобы править  на всем земном шаре,
Чтоб служила ей  Европа золотая
И была б  Америка у нее на посылках –
Мы верим, мы верим в русскую мечту.
 
Но  вдруг подняли хохлы  сердитые волны,
Так и ходят, так воем и воют, бандеры.
Да пока эшелоны человечков  полны,
Мы пришлем им наши  Грады, Искандеры…
Озабоченность Европы  подзадоривает  рашу -
Мы верим, мы верим в русскую мечту.
______________________________________
Но так  бывает – не сбываются  дурацкие мечты,
Особенно, если ЗЛО  несешь   в  мир  ты,
Верим,  затянувшееся АТО даст результат:
Прекратится война  - заговорит дипломат.
Мы верим, мы верим  в украинскую мечту…
 
Х@йло  получит по заслугам,
Лавро  венком на дереве висит,
Народ  по сказочным дорогам
В Европу за мечтой своею мчит..
 

 
Далі - rutzit.
 
Плачут пожарные,
Плачет полиция,
Официальные
Плачутся лица,
Хором рыдают
Солидные дяди.
С ними и тёти,
Такие же, кстати,
Плачут бомжи
У помойки вонючей,
Всё население
Скрепно-могучей,
Плачут берёзки,
Рыдают рассветы,
Даже спецназ
(тот, которого нету).
Плачут взахлёб
И на весь интернет,
Только найти
Всё не могут ответ:
Ну почему
Гейропейцы и чурки
К гипердуховным
Не съездят? Придурки.
Мы же им песню
Про мира планету,
А уважения, сволочи,
Нету...
______________
 
Ну до чего же
Волнующа драма,
Там, где привычно
Колдует Обама.
 
Як завжди легко, невимушено, креативно. Класіків не хвалю дуже, всі і так все знають. Єдина просьба - посівна уже закінчилась, тож завертаєм пегасів на поетічеську ниву.
 

Дюма:
 
Кончита - "ночное волчицо"
К Путину тундрою мчится,
Во Хуйло удивится,
Ждал песца, но "волчицо" ?!
 
И надо ж такому случится
Жюри угодить боится
И не угодить боится
А девушка хороша
Как бы не смылась в США
 
Ведь любят таких "мерилен"
Не только в земле Мериленд,
А  Раше привычней войсы
победобесья попсы
 
...кто скажет, что я слишком добр
   пишу, мол, не слишком зло,
так вот мой финальный аккорд:
Путин - хуйло !
 
Ще один гречкосій в харошом смислє. Філософ, поет, гражданін. Отак треба вчиться, тихою сапою після грядок уперіщить озабочену Европу (Жюри угодить боится
И не угодить боится). Правильно. друже, тонкою іронією та союзникам по спині, хай трохи шевеляться. Ну, і фінальний акорд - не помішає.
 

І, нарешті, під фанфари - чарівне побєдоносне тріо з трьома сімками:
 
Заспів у тріо і бронзовий смичок - шановному і мастітому вже, хоч і "молодому" автору - violonchelistу.
 
Леди, энд мусье, и джентельмен!
Хаудуюдую! Мы -  кацапы!
Мы, как раз сейчас, встаём с колен
на свои четыре русских лапы!
 
Мы несём в миры  благую весть -
с нами Путин! Ночью, днём, и утром!
Каждый русский с ним почтёт за честь,
потренироваться в  Камасутре!
 
Он, как  бог нам! Только  мало нас.
Лишь сто сорок миллионов с гаком.
Потому, он и вошёл в  Донбасс,
чтоб, как Крым, его поставить раком…
 
Так что, дженьтельмены и мусьё,
не взыщите. Путину виднее.
А  пока Полинка вам  споёт
песенку о  нынешней Рассее.
 
Гарно, добротно. Но точна наука статістіка учить нас, шо зі 140 міліонів з гаком хароший кусочок вже удобряє землю донбасу. Кремлядєй це не пугає, баби ще народять Але ж і ми через це не дуже сумуємо - от що страшно.
 
Як пишеться у безсмертному творінні ( ми трохи його поправим) "Кацапи ридають, матроси сміюцця."  Submariner , нова восходяща зірка Сльому, так одчехвостив "старшого брата", шо я б на його місці провалився від сорому разом із відросшим хвостом. За це і вип'єм. Причому із срібного кубку. Бо ми подводніки, ми силачі!
 
если ты в душе уебан
если сущностью ты - говно
значит бог тебе, он же царь
узке мира всея хуйло
 
рот беззубый открой, ори:
"лилипутин, введи войска"
и дары небес собери
"буком" сбитых наверняка
 
чтоб по венам тек стекломой
чтобы желчью питался моск
дынырою и лынырой
чтоб тайожный саюз прирос
 
чтобы бравые кизяки
и медалек иконостас
чтоб на танк намотав кишки
вдоль берьозок катали вас
 
мозгожопый тупой народ
нахуй к избам вернись, к сохе
чтобы хвост у тебя отрос
мир вздохне тогда налегке
 

Золото забігу -   постійний автор і учасник Сльому колега TVOREC.
 
Росія мірная страна,
З колін все хоче встати,
До миру тягнеться вона,
Закінчить як бухати.
 
Мордва, калмики і бурят,
Сто сорок міліонів,
Для всіх вони як старший брат,
Для різних там гандонів.
 
Піндоси, чурки і укропи,
Не можуть зрозуміти,
Шо для росейськой совкожопи,
Вони як малі діти.
 
Росія їх накормить всіх,
Снарядами із "града",
І вся ця різна піндосня ,
Росії буде рада.
 
Прославлять всі царя хуйла,
Це буде добрим знаком,
Піднятись, главно, щоб з колін,
І стати в позу раком.
 
Ті ж сто сорок міліонів, та ж камасутра, ті ж коліна - яка мислєнна связь у поетів. І найтісніша на сьогодні мислєнна связь з народом. І головне, по завєтам штандартенфюрера Штірліца Макса Отто (він же полковнік Максім Максімович Ісаєв, він же, согласно розсікрєчєним послєднім архівним  даним, хорунжий Микола Панасович Чорногуз), послєдня фраза. Її ми і запомним. І,  вірю, поставим раком вражину. А там чи Ляшко, чи Європа "второй фронт" откриють.  
TVOREC - заслужена перемога.  І мікрофон на середу у подарунок.
 
Слава Україні!ukr
© олекса.БЦ [29.05.2015] | Просмотров: 2393
Метки: #Путін 

2 3 4 5
 Рейтинг: 45.0/13

Комментарии доступны только зарегистрированным -> Увійти через Facebook



programming by smike
Администрация: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Администрация сайта не несет ответственности за
содержание материалов, размещенных пользователями.

Вхід через Facebook