Отутечки всьо було
 
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/26003.phtml
 
Свисток. Вбрасиваніє.
 
Від Клапейрона
Фото вєроятного протівніка в слєдующей войнє (послі перемоги над кацапським мордором). Це конєшно надмєнна самоувєрєна морда Бенітеса нинішнього правителя, що вже починає іспитувать задоволення від того. що іспитує українців голодом. холодом, дустом і т.п. Война буде, бажано б безкровна, але від цього не менш напружена. Ото буде главна война. І в ній штати і Європа не факт шо будуть на нашій стороні.
 

Кто по-новому живёт
Вот уже почти что год?
Узнаёшь, чесной народ?
Твой любимый бегемот!
 
Бронза - центрбек TVOREC з готовим рецептом разрушенія всіх жизнєнних атак і передряг - лягать під мяч, не давать ударить, прижать Ігуаїна  хароше чуство юмора, льогке відношення до життя і збереження стабільності на улюбленому дивані
 
Бійці ми диванного фронту,
Спасем Україну на раз.
Знайдем президента без понту,
Й до жопи нам ціни на газ.
 
Ми мовою всіх заговорим,
А ні, так ругньом язиком.
Да ми Конституцію створим,
Й построім украінскій дом.
 
Всі скраю хати розваляєм,
Щоб в центрі всі чітко жили.
Пі*ди москалям наваляєм,
Щоб укри щасливі були.
 

Срібло - Andre Maidan і його услишана просьба до полузащіти Дніпра не оттягувацця до своїх ворот, а проснуцця і задьоргать протівніка, не давать пространства і врем'я на роздуми заклик до українців згадати славетних предків (не путать з папірєдніками) та не створити нову Руїну власними руками, тихенько мовчки сидячи у "хаті з краю":
 
Ждет Украину время
Кусанья локтей
И чесанья чубов.
Опять лоханулись.
Ну, сколько же можно!
Не первый же раз!
Опять поменяли
Порося на гуся.
Опять заползаем в хату,
Что с краю села.
Опять засыпаем
На долгие годы.
Где же вы, люди
Козацкого роду?
 

Золото - старий испитанний центрфорвард rutzit. Ось рецепт перемоги для українців - іграть тактічески грамотно, не нервувати, мягко перекинуть у ворота навєс од Коноплянки вийти із віртуального міра та адекватно оценіть сітуацію, а там... Ми ж козаків та гайдамаків нащадки.
 
Не корысти ради, ради поддержки...
 
Шо за фигня? Ща врежу в жбан!
На то имею право!
Я - битв диванных ветеран,
Ну где почёт и слава?
Совсем уж потеряли страх,
Набралось всякой рвани...
Я на фейсбуковских фронтах
Под Ольгино был ранен!
Кабы не был я занятой,
Поотрывал бы руки,
Пока я с клавой рвался в бой,
Страну просрали. Суки.
 
Банкуйте, колего, ваш виход №147!
 

Ну і от мєня: я всьо іщо под впечатлєнієм
 
Героям слава! Мы в финале! Днепр!!!
Дайош Богданыча в генштабе у руля!
Зашиту не пройдет ни один сепар,
А нападение дойдет аж до Кремля!
 
Так і буде. Слава Україні!  Фінальний свисток. До середи!