http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/25849.phtml
Падвідьом:
98 глядачів, 2 учасника, один ведучий і сорок три ( штуки, сотні, тисячі - нужне подчіркнуть) равнодушних.
Обще число - 144. Це і є сакральна цифра цього Сльому.
Третє мєсто - не угадал ніхто.
Друге - старший Бульба, добродій
Ostap.
Від нього правда-матка спліча:
Чекали від Сєні реформи,-
Щось там роблять для проформи,
Та більше про людське око,-
Та це вже занадто жорстоко.
Скільки обіцянок ви роздали,
Схоже, ви такі ж чергові кидали.
Хтось казав про "кулю в лоба",-
Не доводьте до людської злоби.
Не перекрили жодну тіньову схему,
Не помішали свій ворон своєму,
Тягнете з народу останні жили,-
Дочекаєтесь, будуть вам вили..
Вже був один пахло-азіров-реформіст,
Всім радив взяти до рук лопати,
Його послухали - тепер в Москві антихрист,
Пише мемуари про мнимі свої результати..
Невже не зрозуміли сєні-петі до цих пір:
За брехню і саботаж буде стійкий опір,
Реформи починати треба завжди з себе,
Тоді в повстаннях (лопатах) не буде потреби...
В меморіз іде рифма: реформіст - антихрист. В руки козаку
Оstapу - срібна шаблюка.
Золото -
violonchelist.
Не діждемо, напевне, і до гроба
країни без корупції та блату.
Що дура, (тобто куля, та, що в лоба),
таки дійде до свого адресату.
Дура дурака знайдьот завсігда. От якби не дурак попався, то й за лоб свій не переживав.
В любом случає
violonchelist починає побєдний сорок пятий Сльом (ну там ше спереду сто, но то так).
Мене даже не пугає число учасників і тім болєє благдарних глядачів.
Ще раз спрошу риторичеські:
Чи музи й поети городи саджають,
Чи подлі враги в них талант однімають,
А может то з тємою не повезло?..
Шо, знову мугикать, мол, Путін - хуйло.
Чи знову про польську гастролю "вовків",
Котрі там отримали єврокийків,
Чи знову про вату, горящий їх лєс,
Про їхній кривий недолугий "Прогресс".
Та скучно і грусно про це вже писать,
Пора нам вопроси другі піднімать,
Бо дуже багато гівна в нашім крає
Себе за хуйловий сортір той ховає.
Всьо. Я до Вальпургія. Там не так буде грусно. С прзднкм всх.
